Мова створена для того, щоб люди могли спілкуватися і розуміти одне одного. Для того щоб взаємодія була найбільш ефективною, першим носіям доводилося домовлятися про правила в мові, інакше кожен би говорив своєю власною. Згодом кількість цих правил збільшувалась, обростала додатковими нюансами і винятками, а потім перетворивлась на товсті підручники з англійської мови, які сьогодні наповнюють полиці книжкових магазинів і бібліотек. Ми з вами не будемо заглиблюватися в нетрі вивчення мови, щоб не перераховувати всі правила в англійській мові, а розглянемо лише основні правила англійської мови.
Порядок слів у реченні
Наша мова дозволяє складати фрази в будь-якому порядку, в якому нам заманеться. Речення «Він купив машину», «Машину купив він», «Купив він машину» та інші варіації будуть звучати однаково органічно і правильно з точки зору граматики. Але англійці – народ педантичний, тому в їхніх реченнях, так як і в житті, існує суворо дотримуваний порядок:
| Підмет (хто?) + Присудок (що робить?) + Додаток (З ким? Над ким? І ін.) + Обставина (Коли? Де? Як? І ін.). |
Він купив машину.
He bought a car.
Другорядні члени можуть бути відсутніми, але наявність підмета і присудка обов’язково, тому існування безособових речень в англійській мові неможливо. Якщо в українській аналог суб’єкта, що виконує дію відсутній, то в англійській його замінює займенник «it».
Надворі холодно.
It’s cold outside.
Допоміжні дієслова
Дуже важливо пам’ятати про необхідність використовувати допоміжні дієслова в заперечних і питальних реченнях. В українській мові нам не потрібні ніякі помічники, крім основного дієслова-присудка. Але в класичній англійській мові побудова питання і заперечення вимагає наявності дієслова-помічника.
Ти любиш музику?
Do you like music?
Я не піду на цю вечірку.
I won’t (will not) go to the party.
Яке саме допоміжне дієслово слід використовувати, залежить від часу, але це вже зовсім інша історія з 16 окремими частинами.
Основні форми дієслів
Існує в англійській мові «свята трійця» дієслів – слова, якими можна висловити велику частину дій. Це дієслова: «be» (бути, перебувати), «have» (мати) і «do» (робити). У зв’язку з тим, що їх так часто вживають, в теперішньому часі у них з’явилися свої особливі форми:
- «Be» поділилося на am (для I), is (для he, she, it) і are (для we, you, they).
- «Have» має особливу форму тільки для третьої особи однини (he, she, it) – has.
- «Do», користуючись загальним правилом для he, she, it в теперішньому часі, використовує закінчення «es» – does.
Запам’ятавши ці основні правила про дієслова і їх форми, вже можна висловити свої думки і пояснити іноземцю, що вам від нього потрібно.
Заборона на подвійне заперечення
Знаменита гра «Я ніколи не …» англійською називається «I’ve never (done) …». Як видно, в українській присутнє подвійне заперечення – займенник «ніколи» і заперечна частка «не». В англійській ми спостерігаємо тільки заперечний займенник «never», а перед дієсловом «done» звичної заперечної частки «not» немає і бути не може. Чому так склалося і хто в цьому винен – історія не знає, але мені подобається версія про те, що ділові жителі Туманного Альбіону просто не люблять повторювати сказане. А нам слід запам’ятати, що в англійській мові не можна використовувати подвійне заперечення.
Артиклі
Про цих таємничих хлопців можна говорити годинами. Особливо довгою цю розмову робить той факт, що в українській мові артиклів немає. Але я не буду повторювати багатотомний матеріал підручників, а сконцентруєюсь лише на тому, коли артиклі не потрібні:
- Коли перед іменником стоїть присвійний займенник або іменник в присвійному відмінку:
This is a dog. This is my dog. It is not my sister’s dog.
Це собака. Це моя собака. Це не собака моєї сестри.
- Коли перед іменником стоїть кількісний числівник (відповідає на питання «скільки?»):
I have two sisters and one brother.
У мене дві сестри і один брат.
- Коли перед іменником стоїть заперечення «no»:
I have no idea what to do.
Поняття не маю, що робити.
- Коли перед іменником стоїть вказівний займенники (this, these, that, those):
Give me that pencil, please.
Дай мені той олівець, будь ласка.
Множина
Основне правило утворення множини – це додавання закінчення «s» до форми однини:
| a dog – dogs a cat – cats an insect – insects |
Якщо іменник закінчується на шиплячий звук або букву «о», то слід додати закінчення «es»:
| bus – buses glass – glasses bush – bushes box – boxes branch – branches potato -potatoes |
У випадку, коли слово закінчується на «y», а перед нею стоїть приголосна, «y» у множині змінюється на «ies»:
| baby – babies, city – cities, lady – ladies Але: boy – boys, toy – toys, play – plays. |
Коли в кінці слова стоїть «f» або «fe», при додаванні закінчення «s» буква «f» змінюється на «v»:
| leaf – leaves wife – wives |
Це основні правила утворення форми множини, але не варто забувати про винятки, які йдуть в розріз з правилами, наприклад:
| child – children man – men mouse – mice etc. |
Ступені порівняння
Існує два способи утворення ступенів порівняння: за допомогою суфіксів і за допомогою додаткових слів. На вибір способу впливає кількість складів і остання буква в слові:
Якщо в слові 1 склад, то варто додати суфікс:
| cold – colder – the coldest cool – cooler – the coolest big – bigger – the biggest |
Якщо слово складається з двох і більше складів, то використовуємо додаткове слово:
| beautiful – more beautiful – the most beautiful |
Коли слово закінчується на «y», ми знову використовуємо перший спосіб з закінченнями, але при цьому «y» змінюється на «ie».
| funny – funnier – the funniest sunny – sunnier – the sunniest |
Не забувайте артикль «the» перед останнім ступенем порівняння, а також подвоєння останньої приголосної літери в односкладових словах з чергуванням «приголосна / голосна / приголосна».
Герундій після дієслова «like»
Герундій – це дієслово з закінченням «ing». Якщо потрібно передати інформацію про свої уподобання за допомогою дієслова «like», то після нього бажано використовувати саме герундій:
| I like watching films. Do you like jogging? You don’t like playing chess, do you? |
Форми минулого часу дієслів
Основне правило говорить, що для вираження минулого часу слід використовувати другу форму дієслова. Тут починаються нюанси, адже основні дієслова англійської мови поділяються на правильні і неправильні, і способи утворення другої форми у них відрізняються. Для правильних дієслів використовується закінчення «ed», але кожне неправильне дієслово має свої три форми, які необхідно запам’ятати – окремого правила для неправильних дієслів не існує. На щастя, їх більшість утворена за схожими словотворчими моделями, а сучасна методика навчання має кумедні віршики, спрямованими на швидке запам’ятовування форм неправильних дієслів.
Many, much, a lot
Іменники англійської мови, як українські, поділяються на: злічувані і незлічувані. Цей поділ впливає на використання кількісних займенників:
З злічуваними слід використовувати «many».
I have many dresses.
У мене багато суконь.
З незлічуваними, які називають рідини, речовини і субстанції, що не піддаються рахунку, вживаємо «much».
I don’t drink much water.
Я не п’ю багато води.
Якщо визначити злічуване слово чи незлічуване важко, то можна скористатися «a lot (of)», яке однаково добре поєднується як з незлічуваними іменниками, так і з тими, які можна порахувати
He does not watch a lot of TV, but he reads a lot of books.
Він не дивиться телевізор багато, але читає багато книг.
Невеликою підказкою у визначенні класу іменників може бути закінчення «s» у злічуваних іменників у множині.
Основні правила: висновок
Вивчаючи англійську варто пам’ятати, що правила існують для того, щоб їх порушувати. Всі правила, вказані вище, є лише «скелетом» англійської літературної мови. Жива розмовна мова має масу нюансів і винятків, пізнати які можна тільки занурившись в атмосферу англомовного суспільства. Зробити це допоможуть англійські пісні і фільми, а також живі співрозмовники!