Основні правила англійської мови

Основні правила

Мова створена для того, щоб люди могли спілкуватися і розуміти одне одного. Для того щоб взаємодія була найбільш ефективною, першим носіям доводилося домовлятися про правила в мові, інакше кожен би говорив своєю власною. Згодом кількість цих правил збільшувалась, обростала додатковими нюансами і винятками, а потім перетворивлась на товсті підручники з англійської мови, які сьогодні наповнюють полиці книжкових магазинів і бібліотек. Ми з вами не будемо заглиблюватися в нетрі вивчення мови, щоб не перераховувати всі правила в англійській мові, а розглянемо лише основні правила англійської мови.

Порядок слів у реченні

Наша мова дозволяє складати фрази в будь-якому порядку, в якому нам заманеться. Речення «Він купив машину», «Машину купив він», «Купив він машину» та інші варіації будуть звучати однаково органічно і правильно з точки зору граматики. Але англійці – народ педантичний, тому в їхніх реченнях, так як і в житті, існує суворо дотримуваний порядок:

Підмет (хто?) + Присудок (що робить?) + Додаток (З ким? Над ким? І ін.) + Обставина (Коли? Де? Як? І ін.).

Він купив машину.

He bought a car.

Другорядні члени можуть бути відсутніми, але наявність підмета і присудка обов’язково, тому існування безособових речень в англійській мові неможливо. Якщо в українській аналог суб’єкта, що виконує дію відсутній, то в англійській його замінює займенник «it».

Надворі холодно.

It’s cold outside.

Допоміжні дієслова

Дуже важливо пам’ятати про необхідність використовувати допоміжні дієслова в заперечних і питальних реченнях. В українській мові нам не потрібні ніякі помічники, крім основного дієслова-присудка. Але в класичній англійській мові побудова питання і заперечення вимагає наявності дієслова-помічника.

Ти любиш музику?

Do you like music?

Я не піду на цю вечірку.

I won’t (will not) go to the party.

Яке саме допоміжне дієслово слід використовувати, залежить від часу, але це вже зовсім інша історія з 16 окремими частинами.

Основні форми дієслів

Існує в англійській мові «свята трійця» дієслів – слова, якими можна висловити велику частину дій. Це дієслова: «be» (бути, перебувати), «have» (мати) і «do» (робити). У зв’язку з тим, що їх так часто вживають, в теперішньому часі у них з’явилися свої особливі форми:

  • «Be» поділилося на am (для I), is (для he, she, it) і are (для we, you, they).
  • «Have» має особливу форму тільки для третьої особи однини (he, she, it) – has.
  • «Do», користуючись загальним правилом для he, she, it в теперішньому часі, використовує закінчення «es» – does.

Запам’ятавши ці основні правила про дієслова і їх форми, вже можна висловити свої думки і пояснити іноземцю, що вам від нього потрібно.

Заборона на подвійне заперечення

Знаменита гра «Я ніколи не …» англійською називається «I’ve never (done) …». Як видно, в українській присутнє подвійне заперечення – займенник «ніколи» і заперечна частка «не». В англійській ми спостерігаємо тільки заперечний займенник «never», а перед дієсловом «done» звичної заперечної частки «not» немає і бути не може. Чому так склалося і хто в цьому винен – ​​історія не знає, але мені подобається версія про те, що ділові жителі Туманного Альбіону просто не люблять повторювати сказане. А нам слід запам’ятати, що в англійській мові не можна використовувати подвійне заперечення.

Артиклі

Про цих таємничих хлопців можна говорити годинами. Особливо довгою цю розмову робить той факт, що в українській мові артиклів немає. Але я не буду повторювати багатотомний матеріал підручників, а сконцентруєюсь лише на тому, коли артиклі не потрібні:

  • Коли перед іменником стоїть присвійний займенник або іменник в присвійному відмінку:

This is a dog. This is my dog. It is not my sister’s dog.

Це собака. Це моя собака. Це не собака моєї сестри.

  • Коли перед іменником стоїть кількісний числівник (відповідає на питання «скільки?»):

I have two sisters and one brother.

У мене дві сестри і один брат.

  • Коли перед іменником стоїть заперечення «no»:

I have no idea what to do.

Поняття не маю, що робити.

  • Коли перед іменником стоїть вказівний займенники (this, these, that, those):

Give me that pencil, please.

Дай мені той олівець, будь ласка.

Множина

Основне правило утворення множини – це додавання закінчення «s» до форми однини:

a dog – dogs
a cat – cats
an insect – insects

Якщо іменник закінчується на шиплячий звук або букву «о», то слід додати закінчення «es»:

bus – buses
glass – glasses
bush – bushes
box – boxes
branch – branches
potato -potatoes

У випадку, коли слово закінчується на «y», а перед нею стоїть приголосна, «y» у множині змінюється на «ies»:

baby – babies, city – cities, lady – ladies
Але: boy – boys, toy – toys, play – plays.

Коли в кінці слова стоїть «f» або «fe», при додаванні закінчення «s» буква «f» змінюється на «v»:

leaf – leaves
wife – wives

Це основні правила утворення форми множини, але не варто забувати про винятки, які йдуть в розріз з правилами, наприклад:

child – children
man – men
mouse – mice etc.

Ступені порівняння

Існує два способи утворення ступенів порівняння: за допомогою суфіксів і за допомогою додаткових слів. На вибір способу впливає кількість складів і остання буква в слові:

Якщо в слові 1 склад, то варто додати суфікс:

cold – colderthe coldest
cool – coolerthe coolest
big – biggerthe biggest

Якщо слово складається з двох і більше складів, то використовуємо додаткове слово:

beautiful – more beautiful – the most beautiful

Коли слово закінчується на «y», ми знову використовуємо перший спосіб з закінченнями, але при цьому «y» змінюється на «ie».

funny – funnierthe funniest
sunny – sunnierthe sunniest

Не забувайте артикль «the» перед останнім ступенем порівняння, а також подвоєння останньої приголосної літери в односкладових словах з чергуванням «приголосна / голосна / приголосна».

Герундій після дієслова «like»

Герундій – це дієслово з закінченням «ing». Якщо потрібно передати інформацію про свої уподобання за допомогою дієслова «like», то після нього бажано використовувати саме герундій:

I like watching films.
Do you like jogging?
You don’t like playing chess, do you?

Форми минулого часу дієслів

Основне правило говорить, що для вираження минулого часу слід використовувати другу форму дієслова. Тут починаються нюанси, адже основні дієслова англійської мови поділяються на правильні і неправильні, і способи утворення другої форми у них відрізняються. Для правильних дієслів використовується закінчення «ed», але кожне неправильне дієслово має свої три форми, які необхідно запам’ятати – окремого правила для неправильних дієслів не існує. На щастя, їх більшість утворена за схожими словотворчими моделями, а сучасна методика навчання має кумедні віршики, спрямованими на швидке запам’ятовування форм неправильних дієслів.

Many, much, a lot

Іменники англійської мови, як українські, поділяються на: злічувані і незлічувані. Цей поділ впливає на використання кількісних займенників:

З злічуваними слід використовувати «many».

I have many dresses.

У мене багато суконь.

З незлічуваними, які називають рідини, речовини і субстанції, що не піддаються рахунку, вживаємо «much».

I don’t drink much water.

Я не п’ю багато води.

Якщо визначити злічуване слово чи незлічуване важко, то можна скористатися «a lot (of)», яке однаково добре поєднується як з незлічуваними іменниками, так і з тими, які можна порахувати

He does not watch a lot of TV, but he reads a lot of books.

Він не дивиться телевізор багато, але читає багато книг.

Невеликою підказкою у визначенні класу іменників може бути закінчення «s» у злічуваних іменників у множині.

Основні правила: висновок

Вивчаючи англійську варто пам’ятати, що правила існують для того, щоб їх порушувати. Всі правила, вказані вище, є лише «скелетом» англійської літературної мови. Жива розмовна мова має масу нюансів і винятків, пізнати які можна тільки занурившись в атмосферу англомовного суспільства. Зробити це допоможуть англійські пісні і фільми, а також живі співрозмовники!

Додатковий матеріал до теми “Основні правила англійської мови”:

Підпишіться на наш Telegram канал!
Holler Box