Присудок

Головними членами речення (main parts of the sentence), як в українській, так і в англійській мові є підмет і присудок. В цій статті ми оглянемо другий головний член речення – присудок (the Predicate). Більш детальну інформацію про підмет ви можете знайти в статті «Підмет в англійській мові». Якщо ж ви вже її вивчили, переходимо до дослідження присудка в англійській мові. Цей головний член речення позначає дію, стан, а також якість предмета або особи, виражену підметом цього речення. Як ми бачимо, підмет і присудок повністю пов’язані один з одним і залежні один від одного, і, як правило, при розборі структури речення їх слід вивчати разом.

Два типи присудка

В англійській мові існує присудок двох типів: дієслівний (the Verbal Predicate) і іменний (the Nominal Predicate). Дієслівний присудок визначає дію і виражається дієсловом в особистій формі (час, стан і спосіб можуть бути будь-якими).

He arrived early in the morning.

We are working at the moment.

This woman studies English.

My mother and I have been living here for some years already.

John will move to another city.

Всі представлені речення містять простий дієслівний присудок (the Simple Verbal Predicate). Але цей присудок також може бути і складним (the Compound Verbal Predicate). Ми можемо говорити про складний модальний (the Modal Verbal Predicate) і складний фазовий присудок (the Aspect Verbal Predicate). Перший складається з модального дієслова і інфінітива дієслова без to (до винятків належать модальнідієслова ought to, to be to, to have to):

She can run fast.

We have to stop working.

My mother ought to be more polite to other people.

Jackie should join their group.

Tourists must respect traditions of foreign countries.

Фазовий присудок в англійській мові – це присудок, що складається з певних дієслів, які позначають початок, продовження, закінчення дії, і інфінітива або герундія. Ось кілька фазових дієслів: to start, to begin (обидва – починати), to go on (продовжувати), to finish, to stop, to cease (всі три – закінчувати, припиняти).

His friend began to study foreign languages.

She started crying.

We went on strolling down the street.

A stranger finished introducing himself.

Тепер перейдемо до другого типу присудка в англійській мові, а саме, до іменного. Цей присудок позначає стан, якості, характеристики предмета або особи, тобто він не може позначати дію. Іменний присудок завжди складається з дієслова – зв’язки (link verb) та іменної частини (the predicative). Зв’язкових дієслів досить багато, ми перерахуємо лише основні:

Дієслова «буття»:

• be (бути)
• look (виглядати)
• feel (відчувати)
• taste (відчувати на смак)
• sound (звучати, здаватися)
• smell (відчувати на запах)

Дієслова становлення:

• grow (рости)
• get (досягати, ставати)
• become (ставати)
• turn (ставати)
• prove (опинятися)
• Дієслова збереження якості:
• remain (залишатися)
• keep (зберігатися)
• continue (продовжувати)

Дієслова збереження якості:

• remain (залишатися)
• keep (зберігатися)
• continue (продовжувати)

Вживаючи в мові дієслова-зв’язки, ми робимо нашу мову більш насиченою та емоційною. наприклад:

He is upset. – Він сумний.

He looks, feels, seems upset. – Він виглядає сумним, він відчуває себе сумним, він здається сумним.

Що стосується іменної частини присудка в англійській мові, вона може бути виражена іменником, займенником, числівником, прикметником, інфінітивом, герундієм, дієприкметником.

He is a first-year student.
Her voice sounded cheerful.
This skirt is quite cheap.
My duty is to take care of you.
Our hobby is collecting rare books.
I can not say that I am satisfied with my life.

І ще варто запам’ятати один нюанс. Дієслівний присудок визначається власною мовою, а ось іменна частина складеного іменного присудка визначається прикметником. Можете порівняти:

My friend is a good translator. – He translates well.