Для тих, хто тільки почав вивчати мову, часи в англійській мові є величезною складністю. Здається, що в українській часів всього три, а навіщо в англійській придумали шістнадцять – незрозуміло. І як їх всі запам’ятати – теж незрозуміло. Ми з вами розберемося в граматиці англійських часів і докладно розглянемо кілька часів, які викликають найбільшу складність у студентів.
Часи в англійській мові: скільки їх?
Давайте для початку розберемося, з чим нам доведеться мати справу, і скільки часів доведеться вчити. Якщо запитати студентів, вони починають перераховувати всі форми поспіль, не забуваючи про пасивний стан і навіть про міфічного звіра future in the past. Але якщо дивитися на мову з позиції лінгвістики, то англійська вас навіть порадує. Тому що часів в англійській всього два.
Так-так, їх історично всього два, теперішній і минулий, і це з точки зору морфології. Якщо ми візьмемо дієслово to go, то змінити зможемо тільки шляхом додавання закінчення – goes, і шляхом зміни форми в форму претериту, тобто в минулий – went. І ні, “going” не є окремим часом. Хоча на початкових етапах ви не раз скажете I going to work every day, що, на жаль, неправильно.
Майбутнього часу немає в жодній германській мові. А як же will go? Уважно подивіться на will go. Дієслово “go” зазнало хоч якихось зміни для того, щоб стати формою майбутнього? Ні, не зазнав. Щоб зробити майбутній, вам довелося взяти модальне дієслово will і приставити його до бідолашного go, який сам не може перетворитись в майбутню форму. З точки зору етимології, дієслово will – це сучасна версія дієслова willan, який означав «хотіти». Багато століть тому жителі британських островів висловлювали майбутнє за допомогою фрази «Я хочу (зробити щось)».
До речі, в плані майбутнього можна порівняти англійську з будь-якою романською мовою, і все остаточно встане на свої місця. В італійській для того, щоб сказати «Я буду» ви просто поміняєте форму дієслова «бути» (виглядає як “essere”) з інфінітива в форму майбутнього: Sarò. У французькій те ж саме: з être буде утворена форма serai. Так навіть українською з «бути» вийде «буду». А в англійській, як би ви не перекручували, з дієслова “to be” не вийде зробити форму майбутнього, доведеться що-небудь, та приліпити. Зате в цьому плані англійська зручна своїм різноманіттям – ми не обмежені рамками часів і можемо дуже точно висловити те, що збираємося робити. Наприклад, є звороти to be going to, to be about to і багато інших.
Чотири групи англійських часів
Раз часів всього два, про які чотири групи йде мова? На жаль, двома часами ви навряд чи обмежитеся. В українській у вас є види дієслова – доконаний і недоконаний. В англійській види також присутні, в форматі Continuous і Perfect. І ці два види об’єднуються в Perfect Continuous, незвичні для українського вуха, але все ж присутній в українській мові. Просто ми вважаємо за краще вказувати на різницю в часах лексично, а в англійській різницю помітно граматично.
Групи часів виглядають приблизно однаково. У кожній є три однакових пункта: минулий, тепершній і майбутній.
- Simple: Past Simple, Present Simple, Future Simple
- Continuous: Past Continuous, Present Continuous, Future Continuous
- Perfect: Past Perfect, Present Perfect, Future Perfect
- Perfect Continuous: Past Perfect Continuous, Present Perfect Continuous, Future Perfect Continuous
Для початку розглянемо граматику.
Група Simple
На самому початку вивчення англійської вам доведеться страждати з двома основними часами, тому що вони і є найскладнішими. Всі інші утворюються за однаковим принципом, і вам потрібно запам’ятати лише значення. Часи Present Simple і Past Simple мають абсолютно однакову схему. Згадайте шекспірівського Гамлета – To be or not to be …?, І вуаля, ось вона, ваша схема. І в Present Simple, і в Past Simple ви побачите поділ на дієслово “to be” і на всі інші дієслова, тобто дієслова дії. Дієслово to be позначає ваш стан, емоції і професії. Він суплетивний – тобто змінюється повністю при зміні особи. Наприклад, якщо ви в житті англійську не вивчали, то ви не зрозумієте, що is – це все те ж be, просто в формі третьої особи однини. Також дієслово “to be” здатне саме утворювати заперечення (is not, are not, am not, was not, were not) і навіть питати без зайвих слів, лише прийнявши відповідне дієслово на перше місце в реченні (Are you a student?). Для наших студентів дуже важливо приділити to be кілька уроків! В українській є цілий пласт речень, в яких немає дієслова «є». Наприклад, ми не кажемо «Я є інженер» або «Зараз є третя година». А в англійській речення без дієслова не буває. Обов’язково виконайте вправи на закріплення дієслова, побудуйте розповісти про себе, про час, про погоду, про емоції. Звикніть до того, що дієслово to be присутнє у багатьох реченнях.
Всі інші дієслова не можуть виражати ні статусів, ні емоцій, ні навіть професій. Вони відповідають за дії. Звісно, можна сказати I feel happy, але в такому реченні ви все ж будете здійснювати дію – відчувати. У стверджувальних реченнях з дієсловами дії відбувається всіляка чудасія. У Present Simple треба ставити закінчення -s для третьої особи однини. У Past Simple доведеться вчити неправильні дієслова. Але, повірте, як тільки ви освоїте ці два часи, далі буде набагато простіше. Головне, намагайтеся не тільки робити вправи типу «розкрийте дужечки», а й писати про себе і своє життя. Якщо ви відразу будете застосовувати отримані знання на власному прикладі, правила будуть швидше запам’ятовуватися.
Всі дієслова дії не можуть самі ставитись в заперечну і питальну форми, і вам доведеться витратити дорогоцінні години свого життя на освоєння допоміжних дієслів do, does, і did. Як бачите, у цих часів навіть допоміжне дієслово таке ж, просто в різних формах. Допоміжне дієслово на те і допоміжне, щоб рятувати становище: воно бере на себе і заперечну частку not, і форму, якщо вона є. Так, у вас вийде I did not see, де дієслово did взяло на себе not і другу форму дієслова to see. Запам’ятайте, що «як в українській» тут не вийде. Сказати I not saw немає можливості, це взагалі неправильно, навіть в найстрашніших діалектах так не говорять.
Останнім часом групи Simple утворюється дуже просто. Береться дієслово will, і до нього приставляється будь-яке інше дієслово без частки to. І все, ніяких закінчень і іншого непотребу. Дієслово will – модальне, тому воно саме по собі допоміжне, і вам не доведеться вчити ще якесь спеціальне слово, щоб зробити заперечення. I will see в запереченні буде звучати як I will not see.
Група Continuous
Це наш недоконаний вид. Відчуваєте різницю між «навчався» і «навчився»? Ось і в англійському вона є, і група Continuous – це як раз із серії «навчався». Всі три часи цієї групи утворюються за одним і тим же принципом: беремо дієслово to be в потрібній формі і приставляємо до нього смислове дієслово (далі V – verb) із закінченням -ing. Прочитайте попереднє речення ще раз. І ще разочок. І запам’ятайте: жоден час групи Continuous не може утворитися без дієслова to be! Ніяких I studying English !
Різниця часів полягає тільки в тому, коли саме була тимчасова точка або період, в якій ви щось робили (і процес тривав в той момент).
- Present Continuous (am / are / is + Ving) позначає дію, яку ви робите прямо зараз. Ось зараз ви читаєте, You are reading.
- Past Continuous (was / were + Ving) використовується у випадках, коли ви щось робили протягом якогось часу в минулому або в якусь тимчасову точку в минулому, наприклад: I was reading a book yesterday at 7 P.M. Тобто вчора о сьомій вечора процес тривав, «я читав / ла».
- Future Continuous (will be + Ving) використовується рівно для того ж самого, тільки ваш період або тимчасова точка знаходяться в майбутньому: I will be waiting for you at 8 P.M. tomorrow.
Група Perfect
А це наш доконаний вид. Якщо брати попередній приклад, то тут нашим еквівалентом буде «навчився». Часи цієї лінійки дуже важко даються студентам, тому що у нас вид є, але виражається через простий минулий час. Ну не бачить студент різниці між did і have done – зробив і зробив щось, яка різниця? Але про різницю ми поговоримо потім, а зараз розглянемо граматичну схему цих часів.
Всі часи групи Perfect утворюються за допомогою дієслова to have в потрібній формі і смислового дієслова в третій формі. Різниця полягає в тому, коли саме настав той чи інший, скажімо так, ефект. Коли був отриманий результат або досвід. Наприклад, ви хочете сказати «Я бував у Європі». Між «я був» і «я бував» в українській теж є різниця, чи не так? Ось і в англійській вона простежується. Раз «бував», значить, не один раз і можеш поїхати ще й ще. Цей приклад говорить про ваш досвід на даний момент, і тут буде Present Perfect – have / has + V3 (I have been to Europe; I have not eaten anything today).
Інші два часи рідко вживаються в живій усній мові. Якщо ви дуже любите читати, то Past Perfect ви побачите в книгах. Там розповідь найчастіше йде в минулому часі, і якщо якась агресивна дія сталося до описуваного моменту, то це Past Perfect – had + V3 (I had seen him before I started attending this place).
Future Perfect описує досягнуті результати в майбутньому: ось на такий-то момент в майбутньому у вас щось буде зроблено. Українською ми зазвичай використовуємо прийменник «О»: «О другій годині буде готово». Тобто матиму на руках результат чогось, вже зроблю щось на той момент. Future Perfect виглядає так: will have + V3 (I will have written the report tomorrow by 3 P.M.). Але, знову ж таки, в живій мові ви цей час майже і не почуєте.
Група Perfect Continuous
Зараз ми з вами перевтілимося в доктора Франкенштейна і створимо монстра. Покроково.
- Дивимося на назву часу. Present / Past / Future Perfect Continuous
- Бачимо, що спочатку йде Perfect. Який у нас необхідний елемент для створення часу групи Perfect? Правильно, дієслово to have в потрібній формі. Так і запишемо: have / has, had, will have …
- Чи єдиний це елемент, необхідний для утворення часів Perfect? Ні, ще потрібне дієслово у третій формі. Записуємо.
- Читаємо далі – Continuous. Який у нас необхідний елемент для створення часу групи Continuous? Правильно, дієслово to be в потрібній формі.
- Перечитуємо кроки 3 і 4. Нам потрібне дієслово to be і дієслово у третій формі. Поєднуємо їх в одне ціле – been. І to be, і третя форма! Чекаємо грозу, опускаємо рубильники і кричимо “It’s alive!”. Фіксуємо результат. have / has, had, will have been …
- Залишилося вставити смислове дієслово. Який у нас другий необхідний елемент для створення часу групи Continuous? Дієслово із закінченням -ing. Готово! have / has, had, will have been + V -ing
“За що?!” – скажете ви, і будете праві. Таких жахів українською ніякою граматикою не передати. Однак ми дуже навіть користуємося цими часами, просто передаємо їх лексикою. У всіх таких випадках у нас є відправна точка в минулому, а сама дія триває.
- Present Perfect Continuous – «Я вже півгодини як сиджу тут» (прийшов півгодини назад і до сих пір сиджу). Have / has been + V -ing: I have been sitting here for half an hour already. Цей час вживається досить часто.
- Past Perfect Continuous – «Ми не могли проїхати: всю ніч йшов сніг, і дороги замело» (сніг йшов, йшов і йшов, але до того, як ми спробували проїхати). Had been + V -ing: We could not get through, it had been snowing all night long, and the roads were blocked. Цей час ви практично не почуєте в живій мові, зате точно знайдете в художній літературі.
- Future Perfect Continuous – «Наступного року я вже десять років як буду викладати в цьому університеті». Will have been + V -ing: Next year I will have been teaching at this university for 10 years. Взагалі, цей час доречно вживати для всяких річниць та інших важливих подій, яким в майбутньому буде «стільки-то років як…». Цей час вживається настільки рідко, що ви його найімовірніше взагалі ніколи не почуєте.
У наступній статті ми поговоримо про пари часів, які найскладніше даються нашим студентам, а також докладніше обговоримо способи вираження майбутнього часу англійською.