Займенник вживається замість іменника, щоб уникати повторів в мові. Саме його ми вивчатимемо в статті «Загальні властивості займенників». Якщо ви тільки приступили до вивчення англійської, можливо, вас злякає велика кількість займенників. Однак всі вони діляться на групи, кожна з яких має свої функції. Ознайомтеся з ними, і ви ніколи не заплутаєтеся у всьому різноманітті англійських займенників.
Типи займенників в англійській мові
Давайте детально зупинимося на типах займенників. Займенники в англійській мові діляться на наступні групи:
- Особисті займенники
- Присвійні займенники
- Рефлексивні займенники
- Вказівні займенники
- Питальні займенники
- Неозначені займенники
У цій статті ми поговоримо про перші чотири типи займенників, адже без них не обійтися навіть на початковому рівні. Якщо вас цікавить докладний опис кожного типу, то ви завжди можете прочитати наші статті.
Особисті займенники
Особисті займенники (Personal Pronouns) стоять на місці того, хто виконує дію в реченні. Займенник I (я) завжди пишеться з великої літери. Займенник you відноситься до однини (ти) і до множини (ви). Звернемося до таблиці:
| Однина | Множина |
| I – я | We – ми |
| You – ти | You – ви |
| He/she/it – він/вона/воно | They – вони |
I speak English well.
Я відмінно говорю англійською.
He is a student.
Він студент.
They are clever.
Вони розумні.
Займенники he і she вживаються з особами (людьми); it – відносно неживих предметів, абстрактних понять і тварин.
Ця група англійських займенників змінюється за відмінками. Якщо займенник вживається в якості підмета (тобто він стоїть на першому місці в реченні), то його використовують в називному відмінку. Якщо займенник вживається в якості додатка (стоїть після дієслова), то його вживають в кличному відмінку. В англійській, кличний відмінок відповідає всім відмінками української мови, крім називного. Наприклад, «я» – це називний відмінок, а «мені», «мене», «про мене» – кличний. Зверніть увагу, що форма займенника you збігається в називному і кличному відмінках.
| Однина | Множина |
| Me – мені | Us – нам |
| You – тобі | You – вам |
| Him – йому Her – їй It – йому (для неживого предмета) | Them – їм |
Listen to me!
Послухай мене!
I do not believe him.
Я йому не вірю.
They know you.
Вони знають тебе.
Присвійні займенники
Властивості цих займенників полягають в тому, що якщо комусь належить якась річ, то використовують саме їх (Possessive Pronouns). Присвійні займенники служать визначенням до іменника і завжди стоять перед ним. У цьому випадку, перед іменником артикль не вживається.
| Однина | Множина |
| My – мій | Our – наший |
| Your – твій | Your – ваший |
| His – його Her – її Its – його (для неживого предмета) | Their – їхній |
My book is on the shelf.
Моя книга на полиці.
His pen is blue.
Його ручка синя.
Their cars are fast.
Їхні машини швидкі.
Рефлексивні (зворотні) займенники
Рефлексивні займенники в англійській мові (Reflexive Pronouns) використовуються, коли особа або предмет виконують дію, спрямовану на самого себе. Українською вони є відповідністю займенників “сам” і “себе” або частці -ся у дієслів. Наприклад, “поранив когось” – це пряма дія, спрямоване на когось, а “поранився” – зворотня. А ось і форми зворотних займенників:
| Особистій займенники | Зворотні займенники |
| I | Myself |
| You | Yourself |
| He | Himself |
| She | Herself |
| We | Ourselves |
| You | Yourselves |
| They | Themselves |
He cut himself.
Він порізався.
I did it myself.
Я сам це зробив.
I hope you did not hurt yourself.
Я сподіваюся, ти не поранився.
Вказівні займенники
Із самої назви «вказівні займенники» (Demonstrative Pronouns) зрозуміло, що вони будуть показувати на якийсь предмет або особу. Уявіть, що ви пальцем показуєте на когось або щось, хоча, кажуть, так робити негарно 🙂
Коли один предмет знаходиться поруч з нами, то говорять this (це), а якщо предмет далеко – that (то). Для множини теж є дві форми: предмети близько – these (ці), предмети далеко – those (ті).
| Число | Близько | Далеко |
| Однина | This – це | That – то |
| Множина | These – ці | Those – ті |
