Вживання частки to з інфінітивом


Інфінітив, як правило, вживається з часткою to, яка є його ознакою.

What are you going to do now?

What’s to be done?

I’m sorry to have done that.

У розмовній мові, особливо у відповідях на запитання, інфінітив після частки to нерідко пропускається, щоб уникнути повторення.

Will you show me how to do it? — I’ll be glad to.

Why didn’t you help him? — He didn’t ask me to.

I’m afraid I can’t come after all. — But’you promised to!

Will you come with us? — I’d love to. 

Основа інфінітива (інфінітив без частки to) вживається:

  • після допоміжних і модальних дієслів can, may, must, will, would, shall, should, do:

What shall we do?

It must be six o’clock.

May I come in?

I cannot swim yet.

Do you know the new time-table? 

 

Після модального дієслова ought і дієслів have і be у модальному значенні інфінітив завжди вживається з часткою to.

You ought to be more attentive.

What are we to do?

If I am to help you, you have to follow my instructions.

  • у складному додатку до дієслів to see, to hear, to watch, to notice, to feel, to let (дозволяти), to make (примушувати) і у звороті I won’t have.
  • в еліптичних запитаннях з why:

Why not go there?

  • у зворотах I’d (had) better; I’d (would) rather:

You had better go home now.

(Вам (тобі) краще зараз іти додому).

I’d rather go to the cinema.

(Я зволів би піти у кіно.)