Комплекси з інфінітивом


Як і інші неособові форми дієслова, інфінітив у сполученні з іменниками або особовими займенниками утворює синтаксичні комплекси — групи слів без особової форми дієслова, які виконують роль складних членів речення і за значенням еквівалентні підрядним реченням. Комплекси звичайно перекладають на українську мову підрядними реченнями.


Інфінітив утворює синтаксичні комплекси трьох типів:


Комплекс «Об’єктний відмінок з інфінітивом»


Перша частина комплексу — особовий займенник в об’єктному відмінку або іменник (неозначений займенник) у загальному відмінку. Друга частина комплексу — інфінітив.


Комплекс у цілому виконує функцію складного додатка і приєднується до таких груп дієслів:



  • до дієслів, що виражають бажання, to want, to like, to prefer, to mean, to expect:

My mother wants you to come and stay with us next week. 


(Моя мати хоче, щоб ти приїхав до нас погостювати наступного тижня.)


Не wants the book to be returned tomorrow.


Do you want me to translate this text?


I should prefer you to come tomorrow.


I’d like you to meet my friend John.


I want you to come back as soon as possible.



  • до дієслів, які виражають фізичне сприйняття, to hear, to see, to feel, to watch, а також до дієслів to make (примушувати), to let (дозволяти) і звороту I won’t have (Я не допущу); інфінітив у цьому випадку вживається без частки to:

I saw him come into the garden. 


(Я бачив, як він увійшов у сад.) 


I didn’t hear the bell ring.


I won’t have you talk like that.


What makes you think so?


Let me go.



  • до дієслів мислення to know, to think, to consider, to believe; після цих дієслів звичайно вживають інфінітив як зв’язку:

Do you think him to be a good pupil?


(Do you think he’s a good pupil?)


I don’t believe this to be true.


(I don’t believe this is true.)



  • до дієслів, які виражають дозвіл, наказ (прохання), пораду і т. п., to advise, to allow, to ask, to beg, to order, to permit, to promise, to tell (наказувати), to help, to warn:

The officer ordered the soldiers to attack the enemy.


What time did he ask you to come?


He told me to be there at nine.


He warned me not to be late.


Allow me to congratulate you on the occasion.


Will you help me to carry the box upstairs.


 


Комплекс з прийменником for


Цей комплекс складається з тих самих частин, що й комплекс «Об’єктний відмінок з інфінітивом», але включає в себе прийменник for, який ставиться на початку комплексу.


Інфінітивний for-комплекс може виконувати в реченні різні функції:



  • складного додатка:

The children were impatient for the bus to start.


We waited for the rain to stop.



  • складного означення:

Well, it’s time for us to go.


Here are some books for you to read.



  • складного підмета (звичайно, з вставним it):

It will be impossible for me to come tomorrow.


It was necessary for you to go there at once.



  • обставини мети або наслідку:

You speak too fast for me to understand (обставина наслідку).


I’ve closed the window for you not to catch cold (обставина мети).



  • предикатива:

It’s for you to decide.


Комплекс «Називний відмінок з інфінітивом»


Перша частина комплексу — особовий займенник у називному відмінку або іменник у загальному відмінку. Друга частина комплексу — інфінітив.


Особливістю цього комплексу є те, що його частини відокремлені одна від одної присудком речення. Сам комплекс виконує функцію складного підмета.


Комплекс «Називний відмінок з Інфінітивом» вживається:



  • з дієсловами мислення і почуттів to think, to believe, to know, to expect, to consider, to suppose, to hear, to see; у реченнях даного типу дієслово-присудок завжди вживається у пасивному стані:

Не is known to be a good sportsman.


(Відомо, що він хороший спортсмен.)


She is expected to come any minute.


The earth was believed to be flat in ancient times.


Речення цього типу з комплексом «Називний відмінок, з інфінітивом» і дієсловом у пасивному стані можуть бути перетворені у речення з комплексом «Об’єктний відмінок з інфінітивом» з дієсловом в активному стані (і навпаки). Порівняйте:


Не has never been known to tell a lie.


I’ve never known him to tell a lie.



  • з дієсловами повідомлення to say, to report, to describe і т. п. при дієслові-присудку у пасивному стані:

Не is said to be a good chess-player.


(Кажуть, що він хороший шахіст.)


The plane was reported to have landed safely.


The delegation is reported to arrive tomorrow.


Речення типів 1) і 2) більш вживані в офіційному і літературному стилях, ніж у розмовній мові.



  • з дієсловами, які виражають наказ, прохання, пораду, дозвіл, to advise, to allow, to ask, to order, to permit, to make (примушувати), to tell (веліти) при дієслові-присудку в пасивному стані:

I was told to remain there. (Мені сказали, щоб я залишився там).


I was made to do it.


I was asked to come at nine o’clock.



  • з дієсловами to seem, to appear, to happen, to prove (виявитися), to turn out (виявитися); у цих випадках дієслово-присудок стоїть в активному стані:

I just happen to be tired, that’s all.


You seem to know the material very well.


He proved to be right in the end.


The day turned out to be a fine one.


Речення цього типу вживані і в розмовній мові.



  • з прикметниками sure, certain, likely:

Не is sure to come soon.


(Він, напевно, скоро прийде.)


She is certain to be late.