Як і інші безособові форми дієслова, інфінітив у сполученні з іменниками або особовими займенниками утворює синтаксичні комплекси — групи слів без особової форми дієслова, які виконують роль складних членів речення і за значенням еквівалентні підрядним реченням. Комплекс з інфінітивом, зазвичай, перекладають українською мовою підрядними реченнями.
Інфінітив утворює синтаксичні комплекси трьох типів:
Комплекс «Об’єктний відмінок з інфінітивом»
Перша частина комплексу — особовий займенник в об’єктному відмінку або іменник (неозначений займенник) у загальному відмінку. Друга частина комплексу — інфінітив.
Комплекс у цілому виконує функцію складного додатка і приєднується до таких груп дієслів:
- до дієслів, що виражають бажання, to want, to like, to prefer, to mean, to expect:
My mother wants you to come and stay with us next week.
Моя мати хоче, щоб ти приїхав до нас погостювати наступного тижня.
Не wants the book to be returned tomorrow.
Він хоче, щоб книгу повернули.
Do you want me to translate this text?
Ти хочеш, щоб я прочитав цей текст?
- до дієслів, які виражають фізичне сприйняття, to hear, to see, to feel, to watch, а також до дієслів to make (примушувати), to let (дозволяти) і звороту I won’t have (Я не допущу); інфінітив у цьому випадку вживається без частки to:
I saw him come into the garden.
Я бачив, як він увійшов у сад.
I didn’t hear the bell ring.
Я не чув, як дзвенить дзвінок.
I won’t have you talk like that.
Я не хочу, щоб ти так розмовляв.
- до дієслів мислення to know, to think, to consider, to believe; після цих дієслів звичайно вживають інфінітив як зв’язку:
Do you think him to be a good pupil?
(Do you think he’s a good pupil?)
I don’t believe this to be true.
(I don’t believe this is true.)
- до дієслів, які виражають дозвіл, наказ (прохання), пораду і т. п., to advise, to allow, to ask, to beg, to order, to permit, to promise, to tell (наказувати), to help, to warn:
The officer ordered the soldiers to attack the enemy.
Капітан приказав солдатам атакувати противника.
What time did he ask you to come?
О котрій він тебе попросив прийти?
Комплекс з прийменником for
Цей комплекс складається з тих самих частин, що й комплекс «Об’єктний відмінок з інфінітивом», але включає в себе прийменник for, який ставиться на початку комплексу.
Інфінітивний for-комплекс може виконувати в реченні різні функції:
- складного додатка:
The children were impatient for the bus to start.
Діти з нетерпінням чекали, щоб автобус завівся.
We waited for the rain to stop.
Ми чекали, щоб дощ скінчився
- складного означення:
Well, it’s time for us to go.
Що ж, час іти.
Here are some books for you to read.
Ось тобі книжечки почитати.
- складного підмета (звичайно, з вставним it):
It will be impossible for me to come tomorrow.
Я не зможу прийти завтра.
It was necessary for you to go there at once.
Тобі слід було йти туди зразу.
- обставини мети або наслідку:
You speak too fast for me to understand (обставина наслідку).
Ти зашвидко говориш, щоб я тебе зрозумів.
I’ve closed the window for you not to catch cold (обставина мети).
Я закрив вікно, щоб ти не захворів.
- предикатива:
It’s for you to decide.
Це тобі вирішувати.
Комплекс «Називний відмінок з інфінітивом»
Перша частина комплексу — особовий займенник у називному відмінку або іменник у загальному відмінку. Друга частина комплексу — інфінітив.
Особливістю цього комплексу є те, що його частини відокремлені одна від одної присудком речення. Сам комплекс виконує функцію складного підмета.
Комплекс «Називний відмінок з Інфінітивом» вживається:
- з дієсловами мислення і почуттів to think, to believe, to know, to expect, to consider, to suppose, to hear, to see; у реченнях даного типу дієслово-присудок завжди вживається у пасивному стані:
Не is known to be a good sportsman.
Відомо, що він хороший спортсмен.
She is expected to come any minute.
Він може прийти щохвилини.
The earth was believed to be flat in ancient times.
В давні часи вважалося, що земля – плоска.
Речення цього типу з комплексом «Називний відмінок, з інфінітивом» і дієсловом у пасивному стані можуть бути перетворені у речення з комплексом «Об’єктний відмінок з інфінітивом» з дієсловом в активному стані (і навпаки). Порівняйте:
Не has never been known to tell a lie.
Він ніколи не був замічений в брехні.
I’ve never known him to tell a lie.
Я ніколи не чув, щоб він брехав.
- з дієсловами повідомлення to say, to report, to describe і т. п. при дієслові-присудку у пасивному стані:
Не is said to be a good chess-player.
Кажуть, що він хороший шахіст.
The plane was reported to have landed safely.
Сповістили, що літак приземлився.
The delegation is reported to arrive tomorrow.
Повідомили, що делегація прибуде завтра.
Речення типів 1) і 2) більш вживані в офіційному і літературному стилях, ніж у розмовній мові.
- з дієсловами, які виражають наказ, прохання, пораду, дозвіл, to advise, to allow, to ask, to order, to permit, to make (примушувати), to tell (веліти) при дієслові-присудку в пасивному стані:
I was told to remain there.
Мені сказали, щоб я залишився там.
I was made to do it.
Мене змусили це зробити.
I was asked to come at nine o’clock.
Мене попросили прийти о 9 годині.
- з дієсловами to seem, to appear, to happen, to prove (виявитися), to turn out (виявитися); у цих випадках дієслово-присудок стоїть в активному стані:
I just happen to be tired, that’s all.
Я просто стомлений, на цьому все.
You seem to know the material very well.
Ти, певно, дуже добре знаєш матеріал.
Речення цього типу вживані і в розмовній мові.
- з прикметниками sure, certain, likely:
Не is sure to come soon.
Він, напевно, скоро прийде.
She is certain to be late.
Вона, певно, запізниться.
