В нашому блозі ми вже розглядали таке явище, як інфінітив. В даній статті ми дізнаємось, які функції інфінітива у реченні. Найчастіше інфінітив виконує в реченні роль частини модального дієслівного присудка:
- без частки to після модальних дієслів can – could, may – might, must, should, would;
- з часткою to після модальних дієслів ought, have, have got і be.
We must find out what to do next.
Нам потрібно вирішити, що робити далі.
Is there anything I can do for you?
Є щось, що я можу зробити для тебе?
May I come in?
Я можу зайти?
Passive Infinitive
Досить часто цю функцію виконує Passive Infinitive:
This work must be done as soon as possible.
Це має бути зроблено, як можна швидше.
It can’t be helped.
Тут вже ніяк не допоможеш.
У сполученні з допоміжними дієсловами shall, will, should, would, do (did) інфінітив утворює особові дієслівні форми, які виконують роль простого присудка.
What did you say?
Що ти сказав?
Shall I read?
Мені прочитати?
Інші ролі
Інфінітив може також виступати в таких функціях:
- Підмета:
То know English means first of all to be able to speak English.
Знати англійську означає насамперед вміти говорити нею.
To say such a thing would be unfair.
Казати таке було б нечесно.
Інфінітив-підмет звичайно стоїть після присудка, а речення в цих випадках починається з вставного it.
It would be unfair to say such a thing.
Це буде нечесно, казати такі речі.
Найбільш типовими конструкціями такого типу є:
| It is (was, will be, has been, would be, must be) better (good, bad, easy, difficult, necessary, nice, hard, impossible, interesting, important, strange) + інфінітив. |
It’s impossible to understand what you say.
Неможливо зрозуміти, що ти говориш.
Do you think it would be better to go there tomorrow?
Думаєш буде краще піти туди завтра?
| It is (was, etc.) kind (wrong, wise, unwise, clever, rude, unkind, bold, nice, careless, good) of smb. + інфінітив. |
It was wrong of you to say such a thing.
З твоєї сторони було неправильно казати такі речі.
It’s so kind of you to help me.
Це так мило з твоєї сторони, що ти мені допомагаєаш
It’s so nice of you to come.
Це мило з твоєї сторони, що ти прийшов.
- Додатка до дієслова; як прямий (безприйменниковий) додаток інфінітив найчастіше вживається після дієслів:
| to agree, to advise, to allow, to begin, to continue, to decide, to desire, to expect, to fear, to forget, to hope, to hate, to intend, to learn, to like, to love, to manage, to mean (мати намір), to need, to offer, to prefer, to pretend, to promise, to propose, to refuse, to regret, to remember, to try, to trouble (турбувати себе), to want, to wish. |
We promised to be home by seven.
Ми пообіцяли бути дома до сьомої.
I like to speak English.
Я люблю говорити англійською
You don’t mean to say that Nick wants to take part in the championship.
Ти не хочеш сказати, що Нік хоче взяти участь у чемпіонаті.
- Додатка до прикметника; інфінітив як додаток приймають прикметники:
| afraid, able, anxious, delighted, eager, glad, pleased, ready, sorry, unable |
I’m always ready to help you.
Я завжди готовий допомогти тобі.
I’m glad to see you.
Я радий тебе бачити.
I’m sorry to be late.
Я вибачаюсь за спізнення.
Інфінітив може вживатись майже після будь-якого прикметника, який означається прислівником ступеня too або enough. У цьому разі інфінітив виконує функцію обставини результату.
I’m too tired to go any further.
Я занадто стомлений, щоб кудись йти.
I was near enough to see everything.
Я був досить близько щоб побачити все.
- Означення (постпозитивного) до іменника (займенника) :
Come on, we’ve no time to waste.
Ходім, ми не можемо гаяти часу.
Please give me some water to drink.
Дай мені, будь ласка, попити води.
У цій функції за інфінітивом нерідко йде прийменник.
Will you give me a knife to cut the bread with?
Даси мені ножа, щоб я нарізав хліб?
What a fine garden to play in!
Який чудовий сад для ігор!
– What’s the matter?
– Що сталось?
– Nothing to worry about.
– Немає за що хвилюватись
I have no library to speak of.
Про мою бібліотеку не варто й говорити.
- Предикатива:
Our plan is to start at once.
Наш план – починати відразу.
- Обставини мети:
I’ve come here to work, not to play.
Я прийшов працювати, а не гратись.
We stopped to have a rest.
Ми зупинились щоб відпочити.
We sent Mike to buy some stamps.
Ми відправили Майка купити ще декілька марок.
- Обставини результату:
I’m too busy to go to the match today.
Я занадто зайнятий, щоб йти на матч сьогодні.
You are clever enough to do the job yourself.
Ти досить розумний, щоб виконати роботу самостійно.
It’s never too late to learn.
Вчитись ніколи не пізно.
My sister is too young to go to school.
Моя сестра занадто мала для школи.
У сполученні з відносними займенниками і прислівниками what, which, whom, how, when, where, а також із сполучниками if і whether інфінітив утворює групи, які можуть вживатися у функції різних членів речення.
I don’t know what to do (додаток).
Я не знаю що робити.
The question is where to go and what to see (предикатив).
Питання в тому, куди нам йти і на що дивитись.
What to do next was our main problem (підмет).
Що нам робити далі – наша наступна проблема.