Знак оклику – це тип розділового знаку, що соїть в кінці речення. Інші приклади споріднених розділових знаків включають крапку та знаки запитань, які також стоять в кінці речень. По суті, він виглядає як крапка з вертикальною лінією над нею: !
Хоч знаки оклику і були введені в англійську мову в XV столітті, вони навіть не існували як окремий ключ на стандартних друкарських машинках до 1970-х років (мабуть, люди просто не були так схвильовані тоді!). На щастя, знаки оклику тепер посідають чільне місце на клавіатурах комп’ютера на клавіші номер 1.
Коли використовувати його?
Він може стояти після одного слова чи декількох слів в кінці речення:
Help! Throw me a rope!
Допоможіть! Киньте мотузку!
How nice!
Як гарно!
Якщо знак ставиться після одного чи двох слів, то наступне речення можна розпочинати з маленької літери:
Stop! we’ve left the light out!
Стій! Ми забули вимкнути світло!
На відміну від української мови, в англійській мові цей знак не ставиться після звернення на початку листа. В таких випадках ставиться кома:
Dear John,
Дорогий Джон!
I’ve just received your letter.
Я тільки що отримав твого листа.
Нерідко знак оклику можна побачити в наказах і досить емоційних проханнях:
Stop talking!
Припиніть розмовляти!
Do not listen to him!
Не слухай його!
