Пунктуація – це система розділових знаків і правил їх використання. В статті “Загальні відомості про пунктуацію” ми розповімо, що вона служить для передачі на письмі усної мови, правильно оформленої за змістом, граматично і інтонаційно.
Система і функції розділових знаків української і англійської мови в основному співпадають. Однак ці системи, окрім загальної схожості, мають ряд особливостей. Функції одних і тих же розділових знаків, а також способи оформлення у письмовій мові аналогічний мовних явлень часто не співпадають. Так, тире не вживається в англійській мові для розмежування реплік співрозмовників в діалозі і перед словами, що вводять пряму мову. Знак оклику ніколи не ставиться після імені особи, адресовано листа. Вступні і кінцеві лапки при виділенні цитат, прямої мови, окремих слів і т.п. ставляться на лінії верхнього зрізу строки і відрізняються від українських лапок по формі.
Багато які відмінності англійської пунктуації і орфографії відображають синтаксичні і морфологічні особливості, які властиві цій мові. Так, широко розповсюджені в українській мові тире в ролі замінника пропущеного дієслова (наприклад: Вона його за очі полюбила, а він її – за страждання до них) не придатне до англійської мови, оскільки дієслово в англійському реченні не може бути пропущеним.
Деякі складені слова (наприклад, tape-recorder – магнітофон), що мають ознаки як слова, так і словосполучення, можуть бути оформлені на письмі злито, роздільно чи через дефіс.
В українській мові пунктуація головним чином залежить від синтаксичної структури речення: існують строгі правила виділення другорядних членів речення; вставні слова у реченні, як правило, виділяються комами; підрядні речення, незалежно від їх місця, завжди пунктуаційно відділяються від головного і т.п.
В англійській мові пунктуація носить більш логіко-комунікативний характер, тобто щільніше пов’язана зі змістом речення і інтонацією. Розділові знаки можуть свідчити про наявність логічного наголосу, показувати границю ритмічної групи, являтися сигналом паузи і т.д. і можуть бути відсутніми там, де вони повинні бути у відповідності до вимог синтаксису.
Хоча в деяких випадках пунктуація диктується виключно комунікативним розумінням, являється ситуативне обумовленою і цілком залежить від того, хто пише, використання розділових знаків в англійській мові все ще підпорядковується чітко визначеним правилам.
