З граматикою в попередній статті розібралися, тепер подивимося на складні часи в англійській мові та з якими труднощами стикається студент, для якого українська – рідна мова. Відразу відзначу, що порівнювати мови марно: українська та англійська належать до різних груп. Аргумент «а українською не так!», на жаль, даремний. Ми можемо лише намагатися проводити паралелі, але однаковими правила не будуть ніколи.
Present Simple vs Present Continuous
На рівні Beginner студенти зазвичай проходять граматику цих часів і базове правило: Present Simple використовується для дій, які відбуваються регулярно, а Present Continuous – для тих, що в даний момент. Справедливо, але чим вище рівень, тим більше відмінностей між часами.
Present Simple дійсно використовується для позначення дій, які відбуваються регулярно, щодня. Це може бути ваша звичка, а також ваші емоції, стан і професія. Всі дієслова особистого сприйняття типу love, see, like, believe, understand, hate і т.п. є статичними, тобто ви не можете любити когось прямо зараз, а завтра розлюбити. Або вірити в щось зараз, а через годину перестати вірити. Так що ці дієслова можна використовувати виключно в Present Simple. Зрозуміло, є винятки з правил: наприклад, той же слоган McDonalds з його незабутнім I’m loving it або розмовні варіанти типу I’m seeing and I’m liking. Але з класичною граматикою такі приклади не мають нічого спільного. Під кінець, ви теж можете писати з помилками з стилістичних міркувань. До речі, тут же буде не зайвим зазначити, що святу віру наших студентів в непогрішність носіїв, краще викорінювати з перших же занять. Бездоганно володіє мовою лише невеликий відсоток носіїв, так само як і в Україні.
Повертаючись до Present Simple можна також відзначити, що зрідка в цей час пишуть книги, де історія начебто відбувається в минулому, але всі дії персонажів написані в теперішньому часі. У таких випадках Present Simple навіть присвоїли спеціальну назву – narrative present, historic present або dramatic present.
А ще Present Simple можна використовувати в значенні майбутнього. Наприклад, прямо зараз ви їдете в аеропорт, ваш виліт через три години. Для вас ці «через три години» – майбутнє, а для літака – стандартний розклад, за яким він регулярно літає. Так що замість My plane will depart at 6 P.M. правильно говорити My plane departs at 6 P.M. Загалом, тут все схоже на українську. Ми теж часто говоримо Я вилітаю о 6 вечора, а не «вилечу».
Загальновідомі і наукові факти теж описуються в Present Simple, звідси його використання в обох частинах умовного речення нульового типу: If you heat ice, it melts. Це науковий факт, і при цій умові результат завжди однаковий, так що Present Simple доречний в обох частинах речення. Велику проблему у студентів викликає перший тип умовних речень, де треба використовувати Present Simple в першій частині і Future Simple в другій. Справа в тому, що в українській мові в таких реченнях майбутній час буде присутній в обох частинах: Поки не зробиш домашнє завдання, не пущу тебе гуляти. А в англійській, умовна частина завжди буде в Present Simple: Unless you do your homework, I will not let you go out.
Інструкції та наказовий спосіб теж пишуться в Present Simple: Open your books, please, Do not get up until the plane lands.
Present Continuous використовується для дій, які відбуваються прямо зараз. Однак цим справа не обмежується. Ви можете запросто сказати I’m living in Kyiv now, тільки для носія це прозвучить не як Я живу в Києві, а як Я тимчасово живу в Києві, тому що Present Continuous використовується для позначення тимчасових дій. Тобто в нашому прикладі ви приїхали в Київ у відрядження, наприклад, або на якусь проектну роботу. Ви там недовго пробудете і повернетеся до себе. У 99% випадків ви скажете I’m staying at *** hotel, а не I stay, тому що ви там тимчасово, а не постійно.
Present Continuous використовується для опису часових звичок і трендів. Наприклад, She’s eating lots of salty snacks these days (тому що вона, наприклад, вагітна і хоче солоного, але не завжди ж вона буде вагітна), або Nowadays a lot of people are studying English (це тренд, який, звісно, може тривати досить довго, але все ж не вічно).
Present Continuous теж може використовуватися в значенні майбутнього, і навіть тут є невеликий збіг з українською мовою. Якщо ви точно впевнені в тому, що сьогодні ввечері ви зустрінетеся з друзями, то ви говорите: Ми сьогодні зустрічаємося (в теперішньому часі). В англійській те ж саме. Якщо щось станеться зі стовідсотковою ймовірністю, то потрібно вживати Present Continuous: I’m meeting John tonight.
Основні помилки україномовних студентів для цієї пари часів:
- відсутність закінчення -s в 3 особі однини для Present Simple. Рекомендація: крім текстів про себе пишіть тексти про друга і стежте, щоб у всіх дієслів було потрібне закінчення.
- плутанина з допоміжними дієсловами. Для Present Simple допоміжне дієслово потрібно в запереченні і питанні. Створити заперечення і питання без do / does в сучасній англійській неможливо. Варіант використання ain’t для створення заперечення – розмовний, і він значно знижує ваш статус в очах говорить, якщо ви раптом видаєте подібну пропозицію на офіційній зустрічі. Практична порада: спочатку вивчіть класичну граматику, а потім вже розбирайтеся зі сленгом і розмовними формами. Краще звучати трохи пафосно, ніж як не сильно освічений член суспільства.
На більш високих рівнях можна експериментувати з додатком дієслова do для посилення в значенні «дійсно», «і правда», «справді» в стверджувальних реченнях: But I do exercise every day and keep my diet! It just does not seem to work!.
Для Present Continuous допоміжне дієслово потрібно У ВСІХ реченнях, без дієслова to be не будується жоден час групи Continuous. Будь-яке речення виду I working now – помилка.
- невірне вживання дієслова to be в Present Simple. Якщо ваше речення передає стан або емоції, потрібне дієслово to be. Якщо у вас є дієслово дії, то to be вже не потрібен. Кажемо I know him, а не I am know him. Виправити цю помилку можна за рахунок послідовної роботи: спочатку з формами дієслова to be (тобто всі речення містять тільки його), а потім з дієсловами дії.
- додавання закінчення -ing всюди, де хочеться. I working in a big company – неправильно, ви ж там регулярно працюєте, кожен день. Значить, правильно I work.
Present Perfect vs Past Simple
Головна відмінність між цими двома часами криється в їх назві. Present Perfect – теперішній, а Past Simple – минулий. Але для нашого студента це просто пекло. Я прочитав книгу – яка різниця, я її прочитав щойно, десять років тому чи в принципі читав? Українською ніякої, а англійською різниця є. Тому, до речі, багато хто надає перевагу американському варіанту мови: там Present Perfect використовується рідко. У деяких штатах вже можна почути речення типу I never did that in my life, які йдуть врозріз з тим, що студенти вивчають на курсах або самостійно. Але все ж для очищення совісті вивчимо різницю цих часів.
Past Simple – простий минулий час. Ми використовуємо його тільки в одному випадку: коли наша дія почалася і закінчилося в минулому. Тимчасові маркери цього часу вказують на завершеність дії, наприклад, yesterday, in 1955, 40 years ago. Тобто ніякого зв’язку з цим немає, і дію повторити неможливо. Багато сперечаються, мовляв, треба говорити I have graduated from the university, це ж має зв’язок із сьогоденням, я ж ще живий. Але ви могли закінчити конкретний університету один раз. І цей один раз трапився в минулому.
Найбільшу складність в цей час становлять неправильні дієслова. Універсального рецепту і магічних способів запам’ятати ці дієслова, не докладаючи зусиль, не існує. Всі германські мови грішать наявністю неправильних дієслів, і навіть якщо ви з горя вирішите кинути англійську і взятися за німецьку, то в мене для вас погані новини. Дієслова доведеться вивчити, а ще треба буде запам’ятати, що в запереченні і питанні буде використовуватися допоміжне дієслово did, яке візьме на себе форму дієслова. Тобто при наявності did в реченні смислове дієслово стоятиме в першій формі.
Present Perfect використовується в декількох випадках:
- для позначення життєвого досвіду. Якщо ви цілком собі живі і здатні повторити трюк з прочитанням «Люди доброх волі», то речення буде в Present Perfect: I have read «Men of Good Will». Найкраще цей випадок вживання Present Perfect ілюструє дієслово «бував» – значить, був і можу ще раз побувати. Порівняйте: I have been to France many times і I was in France last summer. У першому випадку у вас «бував і можу ще раз побувати», у другому випадку у вас обмеження по часу: ви там були минулого літа і все. Адже минуле літо вже не повторити.
- для очевидного результату. В тому значенні, що ми бачимо результат своїми очима. Наприклад, Oh, you’ve painted the walls! The room looks so much fresher now. Тобто стіни, може і пофарбували вчора, але мене цікавить результат дії: ось зараз стіни пофарбовані. В американському варіанті Present Perfect в таких випадках практично не вживається.
- якщо не завершений часовий період. I’ve already moved twice this year. Раз this year, значить, у нас все ще цей рік. А раз період не завершений, то і піти в минуле не вийде, ми все ще в теперішньому. На щастя наших студентів, американці і тут відмовилися від використання Present Perfect.
- дію не завершено. Наприклад, I’ve worked here for 6 years. Чому не work? Тому що є відсилання до моменту початку – 6 років. Ми можемо сказати I work here (наприклад, новий охоронець на вході в офіс зупинив вас і запитав, куди ви йдете), але без прив’язки до моменту початку дії. А ось Я пропрацював тут 6 шість років – це вже Present Perfect. Втім, якщо ми хочемо підкреслити, що ми 6 років пропрацювали і ось прямо зараз теж там працюємо, то можна використовувати і Present Perfect Continuous: I’ve been working here for 6 years.
Між Past Simple і Present Perfect є істотна різниця в плані тимчасових маркерів. Всі маркери Past Simple, як ми вже зазначили вище, вказують точний момент в минулому. А маркери Present Perfect досить розмиті: recently, lately, already, ever, yet. Вони не дають точної вказівки на час.
Форми майбутнього. Future Simple vs be going to
Оскільки категорії майбутнього часу в англійській немає в принципі, є багато способів це саме майбутнє позначити. Зазвичай студенти борються з Future Simple і одним з найпоширеніших його синонімів to be going to. Перше, що треба тут запам’ятати, – це той факт, що to be going to – це окрема конструкція, а не форма часу Present Continuous. Означає ця конструкція «збиратися щось зробити», «мати намір щось зробити». І з часом Future Simple і фразою to be going to є схожі речі.
Так, для фактів в майбутньому ми можемо використовувати і Future Simple, і be going to. Немає ніякої різниці між Jackson will turn 10 next year і Jackson is going to turn 10 next year. Обидва формулювання можуть використовуватися для так званих predictions – передбачення майбутнього або наслідків чого-небудь. Наприклад, можна сказати як We’ll be late for the train if we do not hurry, так і We’re going to be late for the train if we do not hurry.
А ось далі починаються відмінності. To be going to використовується для ваших гіпотез про майбутнє, які будуються на якомусь факті із сьогодення. Поясню на прикладі: Look at the sky! It’s going to rain in a few minutes. Тобто ви зараз бачите хмари і робите своє припущення виходячи з цього факту. Також to be going to буде використовуватися для попередньо запланованих дій, наприклад: I need some apples because I’m going to bake an apple pie. Спочатку ви вирішили спекти пиріг і тепер ви хочете купити яблука.
Future Simple теж використовується для ваших прогнозів і припущень, але частіше за все вони засновані не на очевидних фактах, а на ваших відчуттях. Future Simple буде вживатися після слів probably, maybe, hopefully і фраз I think, I do not think, I’m sure, most likely і т.п. Також ми використовуємо простий майбутній час, коли дія, яку ми збираємося зробити, є спонтанною. Wait, I’ll help you with the boxes – я прямо зараз вирішую допомогти з коробками. Future Simple використовується для обіцянок: I will not tell him, I promise, прохань: Will you do it for me, please?, А також згоди або незгоди щось робити: I’m mad at him and I won’t help him або He will not eat his greens.
При вивченні різних способів вираження майбутнього в англійській мові я рекомендую якомога частіше слухати подкасти або дивитися відео англійською з носіями і помічати, коли якісь конструкції вони вживають і чому. Тут важливо зрозуміти різницю в значеннях, тому що правила дуже хиткі і ніяк не поєднуються з нашими (бо у нас все-таки є майбутній час).
