Ми використовуємо займенник, щоб замінити іменники в реченні. Подивіться на саме слово «займенник», в ньому закладена основна функція цієї частини мови: «за-йменник», тобто «замість іменника». Вони використовуються для того, щоб урізноманітнити мову і не повторювати одне й те саме слово з речення в речення. Сьогодні в статті ми розглянемо “Присвійні займенники”, про інші типи ми написали нижче.
В англійській є кілька типів займенників: особисті, вказівні, поворотні, неозначені і присвійні. Кожному типу займенників ми приділили особливу увагу в окремій статті.
Присвійні прикметники
Почнемо розглядати присвійні форми з присвійних прикметників. За кордоном ці слова називають Possessive Adjectives. Такі слова показують ознаку предмета, явища або людини, тому їх відносять до прикметників, а не займенників:
- My book. – Моя книга. (Книга яка? – моя)
- His friend. – Його товариш. (Один який? – його)
В український підручниках з англійської граматики написано, що my (your, his і т. Д.) – це займенник, але викладачі-носії англійської наполягають, що все-таки це прикметник, тому що він стоїть перед іменником і позначає його. Давайте звернемося до таблички:
| Особисті | Присвійні | Переклад |
| I | My | Мій |
| You | Your | Твій |
| He | His | Його |
| She | Her | Її |
| It | Its | Його/Її (неживий предмет) |
| We | Our | Наш |
| You | Your | Ваш |
| They | Their | Їхній |
My cat likes to play with a ball.
Мій кіт любить гратися м’ячем.
She wants to talk to your manager.
Вона хоче поговорити з твоїм менеджером.
The teacher found his mistakes.
Вчителька знайшла його помилки.
I like her dress.
Мені подобається її плаття.
Our family likes to rest in Spain, we adore its nature.
Наша сім’я любить відпочивати в Іспанії, ми обожнюємо її природу.
They look after our children.
Вони доглядають за нашими дітьми.
He is speaking with their mother.
Він розмовляє з їхньою мамою.
Зверніть увагу: у всіх прикладах після my (his, their) йде іменник.
В українській мові є універсальне слово «свій», яке ми просто змінюємо за числами і особами. Англійською мовою слова «свій», «свої», «своє» треба переводити як «мій», «наші», «його» / «її», відповідно.
Вона порізала свій палець. – She cut her finger.
Я люблю свою маму. – I love my mother.
Роби свою роботу. – Do your work.
Присвійні займенники
Якщо вам потрібно замінити іменник у реченні, то необхідно вжити один з присвійних займенників. Зазвичай іменник замінюють, щоб в реченні не було повторів.
This is not my pen, mine is purple. – Це не моя ручка, моя фіолетова (замінили my pen на mine).
| Особисті | Присвійні | Переклад |
| I | Mine | Мій |
| You | Yours | Твій |
| He | His | Його |
| She | Hers | ЇЇ |
| It | Its | Його/її (неживий) |
| We | Ours | Наш |
| You | Yours | Ваш |
| They | theirs | Їхній |
Becky! That is mine!
Це моє, Беккі!
My task is easier than yours.
Моє завдання легше, ніж твоє.
This is not his car, his is blue.
Це не його машина, його – синя.
This is a friend of hers.
Це її друг.
It is not their house, theirs is bigger.
Це не їх будинок, їхній більше.
Загальна закономірність для всіх присвійних займенників полягає в тому, що після них не потрібно вживати іменник, і, як правило, він стоїть в кінці речення. А ще подивіться на таку пару: a friend of mine і my friend. Обидві фрази означають одне і те ж – мій друг, тільки після прийменника of використовують присвійні займенники, а не прикметники (a friend of my).
Ви звернули увагу, що присвійні займенники і прикметники перекладаються однаково? Для нас в українській мові просто немає різниці: і те, і це займенники. Але для носіїв англійської мови різниця суттєва. І коли ми вибираємо my або mine, то повинні вибирати відповідне місце цьому слову в реченні.
Вивчити присвійні займенники і прикметники в англійській мові зовсім не важко, якщо вивчити тему докладно.
