Німецька в англійській

Німецька в англійській

У ході свого історичного розвитку англійська мова багато почерпнула від німецької. Обидві мови вийшли з однієї сім’ї германських мов, але з часів великого переселення народів розвивалися окремо, перетинаючи лише незначними формами. Тому сьогодні ми розповімо вам про те, який вплив мала німецька в англійській.

Майже 60% англійських слів мають спільне коріння з німецькими. Для порівняння — у французької з англійською лише 27% збігів, навіть незважаючи на тривалий вплив історії. І найкласніші слова ми вже розібрали ось тут.

Zugzwang – цугцванг

Захоплення шахами у Німеччині першої половини ХІХ століття було повальним. Завдяки цьому в німецькомовних країнах з’явилася ціла плеяда сильних шахових гравців, теоретиків та укладачів етюдів. 

Йоган Цукерторт, Вільгельм Стейніц, Адольф Андерсен стояли біля витоків шахової теорії. Саме німецькою було написано більше половини книг, в яких аналізувалися шахові дебюти та ідеї. 

Власне, сам термін zugzwang буквально перекладається як «хід з примусу». Пропускати хід у шахах не можна, от і виходило, що правила змушують гравця штовхати себе в програшну позицію.    

What makes zugzwang such painful death is that the deceased is executed no threat but by his own suicide.  

Таким болісним цугцванг робить те, що той, хто програв, гине не від загрози, а від своїх же дій.

Вперше в англомовному співтоваристві термін використовували в журналі Lasker’s Chess Magazine у ​​1908 році, але справжню популярність йому принесла книга Арона Німцовича “Моя система” (1929), яка і сьогодні вважається мало не шаховою Біблією. Її неодмінно вивчали всі, хто займався шахами професійно чи хоча б на пристойному аматорському рівні.

З вузькоспрямованого шахового терміну «цугцванг» поступово перейшов у загальну лексику, став синонімом слова «дилема», в якому часто використовується і сьогодні.

Angst – тривога, неспокій, страх, вина, жаль

Залежно від контексту слово angst означає досить широкий спектр негативних емоцій, які може відчувати людина. У сфері психології та психіатрії його використовують для позначення патологічної тривожності.  

З погляду етимології слово angst – це прямий родич лексемам anger (злість) та anxiety (хвилювання). Усі вони походять від праіндоєвропейського кореня angh-, який означав «болісний», «стиснутий», «туго натягнутий».       

Подякувати за це слово в англійській нам потрібно Зигмунду Фрейду. Точніше, його перекладачу, який локалізував роботи вченого англійською у 1940-х роках. Ймовірно, локаліст вважав слово angst науковим терміном, який використовував Фрейд, тому й не перекладав його як anxiety, а передав прямо так.   

Надалі лексему було визнано самостійною. І від споконвічної anxiety її відрізняє саме хворобливий, гіпертрофований рівень хвилювання та тривоги. Коли зациклюєшся на чомусь одному і хвилюєшся так, що місця собі не знаходиш.  

Вже в нульових роках слово набуло палітри нових значень. З ним стали асоціювати деякі субкультури начебто готів і емо, учасники яких протиставляли себе несправедливості та похмурості світу. 

У західній культурі це явище часто називають teenage angst, а в нашій — перехідний вік, коли найчастіше виявляються бунтарські риси характеру, неприйняття авторитету дорослих та пошук себе. 

Також лексема angst використовується у літературі. Так називають піджанр новел та романів, основна тема яких — сильні переживання та моральні страждання людини. Але найчастіше його використовують для рубрикації фанфиків — воно вже давно увійшло до лексикону авторів і читачів.  

Poltergeist – полтергейст 

З німецької буквально перекладається як «шумна примара». Саме слово і поняття спочатку не було позначенням якогось конкретного виду привидів чи духів. Одним із перших це слово використав Якоб Грімм, один із відомих братів-казкарів Грімм, у своїй книзі Deutsche Mythologie («Німецька міфологія»), опублікованій у 1835 році.   

Словом poltergerist письменник позначив якісь надприродні сили, головна мета яких – максимально надокучити людині.   

Лексема закріпилася спочатку німецькою, а потім без змін перейшла в інші європейські мови, у тому числі англійську та українську. Все завдяки приголомшливій популярності окультизму в Європі та США наприкінці XIX і на початку XX століть. 

Магічні науки всерйоз обговорювалися у наукових колах, спіритичні сеанси стали поширеною розвагою. Істерія навколо непізнаного тривала досить довго, щоб слово «полтергейст» увійшло до лексикону простих людей і міцно там закріпилося. 

Цікаво, що в англійській мові було і є власне слово для “шумних привидів” – boggart.

Джоан Роулінг, автор циклу книг «Гаррі Поттер», використала у своїй історії обидві лексеми. Полтергейстом вона назвала Півза — привида Хоґвортсу, який дуже любив повеселити та знущатися з людей. Майже класичне визначення. Але боггартом у неї стали нижчі привиди, які ховаються у темних місцях будинку та лякають усіх, хто їх побачить. Це не зовсім канонічне уявлення англійської міфології, але воно набуло величезного поширення серед фанатів серії.

Цитата з книги «Гаррі Поттер та філософський камінь»:

‘Peeves,’ Percy whispered до перших-років. ‘A poltergeist .’ He raised his voice, ‘Peeves – show yourself.’ A loud, rude sound, як air being let out of a balloon, answered. ‘Do you want me to go to the Bloody Baron?’ *** 

— Це Півз, наш полтергейст, — прошепотів Персі, повернувшись до першокурсників. А потім підвищив голос: — Півз, покажись!

Відповіддю йому послужив протяжний і досить непристойний звук — у кращому разі схожий на звук повітря, що виходить із повітряної кулі.

— Ти хочеш, щоб я пішов до Кривавого Барона і розповів йому, що тут відбувається?

І цитата з книги «Гаррі Поттера та в’язень Азкабану»:

Peeves,’ Percy whispered to the first-years. ‘A poltergeist.’ He raised his voice, ‘Peeves – show yourself.’ A loud, rude sound, like the air being let out of a balloon, answered. ‘Do you want me to go to the Bloody Baron?’

– Так от, боггарт у гардеробі ще ні на що не схожий. Він не знає, кого і чим лякатиме. Як він виглядає, невідомо, але варто його випустити, він відразу стане тим, чого ми боїмося найбільше на світі.

Роулінг провела дуже чіткі межі між цими двома «галасливими привидами», що безумовно вплинуло на сприйняття цих слів в англомовному просторі. 

Kitsch – кітч

Дизайнери всього світу розділилися на два табори. Одні вважають, що кітч — це шикарний стиль, який поєднує в собі сміливість, новаторство та добру іронію над мас-маркетом, а другі впевнені, що це найвищий рівень несмаку. 

У ХІХ столітті у Німеччині розпочалася промислова революція. По всій країні запускали великі виробництва різних товарів. І особливу популярність набули прикраси для будинку. 

Адже раніше різні статуї, картини і химерні предмети меблів могли дозволити собі лише багаті німці — всі вони були ручної роботи і коштували досить дорого. А тут раптом замість мармурових статуеток за нечувані гроші можна було придбати гіпсові фабричного виробництва. Природно, прості люди, що спрагли краси, масово скуповували подібні речі і виставляли у своїх оселях. В результаті вони ставали схожими на дизайнерські чудовиська Франкенштейна, де в одній кімнаті могли сусідити дешеві табуретки, гіпсові Венери та квітчасті килими. 

Заможні люди, побачивши таку «пишність», говорили лише одне слово — kitsch , що означало «несмак». Її як символ протесту і почали використовувати люди, які подібним чином обставляли власні будинки. 

See, I don’t know where kitsch becomes tacky, there’s a sort of hinterland, isn’t there?

Слухай, я не знаю, коли кітч стає несмаком, це надто глибоко, чи не так?  

Вже у XX столітті слово набуло ще кількох значень. Кітчем називають і створення невиразних картин нашвидкуруч, ще покупку антикваріату заради епатажу в дизайні. Наприклад, коли антикварне прес-пап’є вартістю кілька тисяч доларів використовують як стопер для дверей. Головна мета кітчу — епатаж та привернення уваги, з чим він чудово справляється.

Wunderkind – вундеркінд, дитина-геній

При буквальному перекладі з німецької означає «чудова дитина». А його значення у всіх мовах однакові: «виключно талановита дитина, яка досягла успіху в якійсь справі в ранньому віці». 

Вундеркіндом називали Моцарта, який вже у п’ять років з легкістю імпровізував при грі на фортепіано, а вже о шостій написав свою першу п’єсу для цього інструменту.

The life story of musical wunderkind Wolfgang Amadeus Mozart has its origins here in Salzburg.

Історія життя музичного вундеркінда Вольфганга Амадея Моцарта бере початок тут, у Зальцбурзі.

Слово wunderkind вперше використали в англійській мові наприкінці XIX століття. ЗМІ зачепилися за незвичайне слово і почали тиражувати його у відповідні моменти. Власне, живою мовою воно потрапило саме з газет.

Цікаво, що множина слова wunderkind дуже довгий час утворювалася за правилами німецької мови – wunderkinder. І лише наприкінці XX лінгвісти визнали, що припустимі два варіанти: wunderkinds і wunderkinder.

Англійську та німецьку мови пов’язують спільні предки та століття розвитку пліч-о-пліч. Але навіть незважаючи на загальне коріння мов, слова з німецької мови продовжують поповнювати лексикон британців та американців. Тільки поширених германізмів в англійській більше кількох сотень, а рідкісних і вузькоспеціалізованих слів у рази більше.

Додатковий матеріал до теми “Німецька в англійській”:

Підпишіться на наш Telegram канал!
Holler Box