Наказові речення виражають спонукання до дії з метою виконання наказу, бажання, прохання, дозволу, поради того, хто говорить. У заперечній формі наказові речення можуть виражати заборону. Наказові речення мають дієслово-присудок у наказовому способі. Ці речення характеризуються відсутністю підмета. Накази вимовляються з спадною інтонацією.
Come here!
Йди сюди!
Don’t be silly!
Не тупи!
Let’s go at once!
Ходімо відразу!
Прохання та запрошення
Додавання слова please (на початку або в кінці речення) або короткого речення will you або won’t you в кінці речення пом’якшують наказ, перетворюючи його на прохання або запрошення.
Give me some water, please.
Дай мені води, будь ласка.
Please bring me a piece of chalk.
Принеси шматок крейди, будь ласка.
Help me with the luggage, will you?
Допоможеш мені з багажем?
Have a cup of tea, won’t you?
Не хочеш чашку кави?
Вживання підсилювальної форми наказового способу робить прохання більш наполегливим.
Do come, Ann!
Приходи, Енн!
Do be serious, George!
Серйозніше, Джордже!
Речення з дієсловом у наказовому способі з підметом you мають додатковий відтінок значення (роздратування, нетерпіння).
You mind your own business!
Тобі слід про себе піклуватись!
Спонукання до дії
Спонукання до дії може бути виражене не тільки наказовими реченнями, а й деякими типами питальних і розповідних речень, наприклад:
- питальними реченнями (ввічливе прохання):
Would (Will) you pass me the salt, please?
Передай мені сіль, будь ласка?
Won’t you stay a little longer?
Ти не залишишся на трішки?
Will you please shut the door?
Закриєш двері, будь ласка?
- розповідними реченнями:
You mustn’t be late for school.
Ти не маєш запізнитись до школи.
(Don’t be late for school.)
You can’t do that. (Don’t do that.)
Ти не можеш цього зробити.
You should be more attentive.
Тобі слід бути більш уважним.
- окличними реченнями:
Enough of this!
Досить цього!
Silence!
Можна тихіше!