Вільям Кекстон та англійська

Вільям Кекстон

У ХIV столітті в англійській мові почався процес, який називають Великим зсувом голосних. Латинська вимова і нижньонімецька фонетика стали витіснятися новими варіантами.

Та в середні віки не було інтернету. У кожному графстві поступово сформувався свій власний спосіб написання і вимови. Наприклад, слово church на території Англії могли вимовляти 22 різними способами, а she – 60 варіантами. Знайоме усім though взагалі мало цілих 500 варіантів написання і вимови.

Змінила все одна людина – Вільям Кекстон. Та більшість студентів, які вивчають англійську як другу мову, лають цього пана всіма словами, які згадують, коли дізнаються, як саме читаються слова в англійській. Спойлер: як попало. І лають його, навіть якщо взагалі ніколи не чули це ім’я. Ми розповімо, чому.

Навіщо Кекстон змінив англійську (спойлер: заради грошей)

На початку XV століття англійська мова дуже бурхливо змінювалася, відокремлюючись від німецької та латинської. Але слова часто писалися на слух, як попало. Ледь не в кожному графстві існували свої власні правила написання документів.

Посилювало ситуацію те, що переписувачі часто робили помилки в рукописах, а потім ці помилки банально поширювалися іншими переписувачами. Тому і так розгалужені варіанти правопису ставали ще більш складними.

Діалекти

До XV століття на території Англії існувало п’ять великих діалектів англійської та кілька десятків дрібних. І деякі варіанти мови відрізнялися досить сильно. Були спроби якось стандартизувати мову. Але проходили вони, відверто, мляво.

Доходило до того, що ледь не в кожному великому місті встановлювалися свої правила орфографії. Все змінив Вільям Кекстон.

Ім’я цієї людини займає особливе місце в історії Британії, але за кордоном його знають тільки історики, та й то досить невелика кількість.

Вільям Кекстон – творець першого верстата для друкування книг в Англії. І саме він запустив процес уніфікації англійської мови. Величезну кількість фонетичних і орфографічних стандартизацій, які просунув цей джентльмен, ми використовуємо і в сучасній англійській.

За свою кар’єру він надрукував 108 творів, велика частина яких була світськими книгами. Він публікував Чосера, Бокаччо, Боеція, Вергілія. А особливе місце займала перекладена англійською «Смерть Артура» Мелорі.

Для чого?

Причина проста: вони відмінно купувалися. Друковані екземпляри продавалися знаті, аристократам як розважальне чтиво. І це сильно контрастувало з політикою Гуттенберга, який, власне і винайшов друкарський прес. Німецький друкар, загалом, видавав релігійні твори. Кекстон заробляв гроші друкуючи світські книги.

Але при цьому, він, як підприємець, прекрасно розумів цінність нового методу друкування книг. І усвідомлював, який вплив на всю англійську мову він може отримати.

Вільям Кекстон та Енеїда

У передмові видання «Енеїди» Вергілія 1490 року, Кекстон в жартівливому стилі написав, наскільки сильно відрізняється англійська в різних частинах острова. Коротка замальовка розповідала, як чоловік з півночі Англії хотів купити яйця на Кентскій стороні Темзи (південний схід від Лондона):

Оригінал:

And specyally he axyed after eggys. And the good wyf answerde that she coude speke no frenshe. And the marchaunt was angry for he also coude speke no frenshe but wold haue hadde egges and she understode hym not. And thenne at laste a nother sayd that he wolde haue eyren. Then the good wyf sayd that she understood hym we.

Loo what sholde a man in thyse dayes now wryte egges or eyren? Certaynly it is harde to playse euery man by cause of dyuersite and chaunge of langage.

Переклад сучасною англійською:

And he asked specifically for eggs, and the good woman said that she spoke no French, and the merchant got angry for he could not speak French either, but he wanted eggs and she could not understand him. And then at last another person said that he wanted ‘eyren’. Then the good woman said that she understood him well.

Now, what should one write nowadays, eggs or eyren? It is certain that it is difficult to please everybody because of the diversity and the change of our language.

Переклад українською:

І він запитав, чи є яйця (eggs) на продаж, але добра жінка сказала, що не говорить французькою, і купець розлютився, тому що не говорив французькою також. Він хотів купити яєць, але вона не могла його зрозуміти. Нарешті, інша людина сказала, що той хоче купити ‘eyren’. І добра жінка відповіла, що зрозуміла.

Але як нам писати в наші дні: eggs або eyren? Зрозуміло, що складно догодити кожному через відмінності і зміни в нашій мові.

Зверніть увагу, наскільки сильно ще англійська Кекстона відрізняється від сучасних норм. Тут ще можна вгледіти дуже сильний зв’язок з німецькою. Наприклад, в закінченнях дієслів «answerde» і «speke».

Стандарт королівської канцелярії

Основою «офіційного» діалекту стає лондонська англійська. Причина досить прозаїчна – друкарський верстат був створений в Вестмінстері, де був поширений лондонський діалект. Основними покупцями книг Кекстон вважав знать і аристократію Лондона, тому друкував більш звичною для них мовою.

Але однакових правил все одно не було. Люди по одну сторону Темзи число «два» називали «twa», а по іншу сторону – «zwa». Кекстон вибирав той варіант, який йому більше подобався. Власне, багато в чому завдяки Кекстону вони сьогодні говорять «two», а не «zwa».

Через те, що друковані екземпляри створювалися куди швидше, ніж рукописні, вони захопили ринок і досить скоро граматика і орфографія Кекстона стала «єдиною правильною».

Загалом, Кекстон «затвердив» написання величезної кількості слів, серед яких:

  • «Thai» і «thaim» – сучасні «they» і «them»;
  • «Boke» / «booke» – сучасне «book»;
  • «Wordes» – «words»
  • «Dayli» – «daily»
  • «Usid» – «used»

Також саме йому приписують складне написання слів «through», «rough» та інших буквосполучень «-ough». Причому, варіантів його вимови існує цілих шість!

  • / Ʌf / – enough – [ɪnʌf]
  • / Ɔf / – cough – [kɒf]
  • / Au / – bough [baʊ]
  • / Eu / – dough [dəʊ]
  • / O: / – bought [bɔːt]
  • / U: / – through [θruː]

Причина якраз в вибірковості Кекстона. На його орфографію сильно вплинули французька і фламандська. При цьому була відсутня будь-яка рубрикація слів по написанню. Якихось особливих правил, чому конкретне слово пишеться саме так, не існувало. Тільки суб’єктивна думка самого Кекстона.

Третину з опублікованих творів він перекладав сам, намагаючись досягти гармонійності в мові. І в орфографії керувався суб’єктивним сприйняттям. Саме тому правильна вимова англійських слів сьогодні – це те ще завдання.

Зусиллями Кекстона і інших друкарів, які прийняли естафету після нього, з’явився «Chancery Standard» – «Стандарт королівської канцелярії», письмовий варіант англійської, який використовували в комерції та офіційних державних документах.

Саме з «Chancery Standard» і почався розвиток ранньої нової англійської, яка, згодом, трансформувалася в сучасну мову.

Орфографія

Зрозуміло, що орфографія ще змінювалася. Протягом XV-XVI століть правопис англійських слів активно вкладався зусиллями друкарів і літераторів. Але більшість лексем так і залишилися в тому вигляді, який для них вибрав Кекстон.

Слово ghost дійшло до нас в тому оригінальному вигляді, який вибрав Кекстон. У староанглийском «привид», «дух» звучав як «gast». Кекстон ж трохи поправив його на фламандський манер.

Тут буква «h» в центрі слова була характерна старій англійський, але Кекстон вирішив, що так буде виглядати краще.

У творах, надрукованих Кекстоном, було багато невідповідностей. Доходило до того, що в одній книзі зустрічалися відразу кілька варіантів написання слів. Наприклад, «boke» і «booke» для книги. Але незважаючи на це, саме друк закріпив статус лондонської англійської як основної і став початком тотальної стандартизації мови.

І всі ці дивні правила фонетики родом якраз звідти. Так що якщо вам коли-небудь було цікаво, чому «queue» вимовляється так дивно, то в цьому винен саме Вільям Кекстон. Так що тепер ви будете знати, кому говорити «спасибі» за те, що ви не можете запам’ятати, як вимовляються деякі слова англійською.

Додаткови матеріал до теми “Вільям Кекстон та англійська”:


Підпишіться на наш Telegram канал та Instagram!