Мова – це пластична система, яка постійно змінюється. Але ці зміни непомітні звичайній людині – для них потрібні десятиліття і навіть століття. Тому ми вирішили показати, наскільки сильно змінювалася англійська мову протягом століть. Але не в нудній науковій статті, а в майже інтерактивно. Дізнайтеся, наскільки далеко ви могли б відправитися в минуле англійської мови зі знанням сучасного варіанту мови і при цьому розуміти своїх співрозмовників.
Що таке сучасна англійська?
Історія англійської мови нараховує більше 1500 років. І за цей час вона встигла купу раз змінитися до невпізнання.
Сучасна англійська – це глобальна мова. За різними даними, нею говорять від 1,5 до 1,75 млрд людей у всьому світі. Але навіть сьогодні її не можна вважати статичною.
Наприклад, британський і американський варіанти – це два абсолютно різних відгалуження мови, які сьогодні розвиваються окремо один від одного.
У 1997 році у Великобританії вийшла книга Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і Філософський камінь». Але для того, щоб опублікувати книгу в США, її адаптували під американську англійську. Хоч суть і не змінювалася, але багато слів і словосполученнь замінили на більш звичні для американців. Як мінімум тому, що у дітей словниковий запас менше, ніж у дорослих, і вони в більшості своїй знають тільки американські варіанти слів, але можуть не знати британські.
Британська англійська – американська англійська – переклад українською:
- Philosopher’s Stone – Sorcerer’s Stone – Філософський Камінь
- car park – parking lot – парковка
- sherbet lemon – lemon drop – лимонний льодяник
- cooker – stove – кухонна плита
- mummy – mommy – мамуля
- cinema – movies – кінотеатр
- jumper – sweater – светр
- ice lolly – ice pop – фруктове морозиво
- football – soccer – футбол
- trolley – cart – візок
- trainers – sneakers – кросівки
- sweets – candy – цукерки
- changing room – locker room – роздягальня
- mad – crazy – божевільний
Розглядати діалекти більш детально ми не будемо і зупинимося на британській англійській. Американський варіант мови став активно поширюватися тільки після Першої світової війни.
Для початку повернемось в не таке вже й далеке минуле. Розглядати будемо на прикладі англійської літератури.
XIX століття – Чарльз Діккенс
«Девід Копперфільд», найвідоміший роман Чарльза Діккенса, був вперше опублікований в 1849 році. Написаний він новою англійською.
І знаєте що? Мова в ньому практично нічим не відрізняється від сучасної англійської, якою ми говоримо в 2020.
I was born with a caul, which was advertised for sale, in the newspapers, at the low price of fifteen guineas.
Whether sea-going people were short of money about that time, or were short of faith and preferred cork jackets, I do not know; all I know is, that there was but one solitary bidding, and that was from an attorney connected with the bill-broking business, who offered two pounds in cash, and the balance in sherry, but declined to be guaranteed from drowning on any higher bargain.
Я народився в сорочці, і в газетах з’явилося оголошення про її продаж за безцінь – за п’ятнадцять гіней.
Але або в ту пору у моряків було мало грошей, або мало віри і вони вважали за краще пробкові пояси, – я не знаю; мені відомо тільки, що надійшла одна-єдина пропозиція від якогось заступника у справах, пов’язаних з біржовими маклерами, який пропонував два фунта готівкою (маючи намір інше відшкодувати хересом), але дати більше, і тим самим уберегти себе від небезпеки потонути, не захотів.
Як бачимо, всі граматичні конструкції абсолютно ідентичні в порівнянні з сучасними. Лексика повністю зрозуміла. Єдине, трохи важкуватий стиль, але це вже питання до самого Діккенса як до письменника.
Тому так, сучасна людина, яка знає англійську, змогла би поговорити з Діккенсом взагалі без проблем.
XVI-XVII століття – Вільям Шекспір
Сонце британської поезії Вільям Шекспір писав на ранній новій англійській. І хоч мова вже була схожа на сучасну, та деякі принципові відмінності в ній були. А якщо пошукати, то таких відмінностей було досить багато.
Давайте відразу на прикладі «Отелло» Шекспіра.
RODERIGO
Tush! Never tell me.
I take it much unkindly
That thou, Iago, who hast had my purse
As if the strings were thine, shouldst know of this.IAGO
‘Sblood, but you’ll not hear me!
If ever I did dream of such a matter, abhor me.RODERIGO
Thou told’st me
Thou didst hold him in thy hate.
Найсильніше впадає в очі наявність займенника другої особи однини – «thou». Тобто, це те саме відсутнє «ти», якого немає в сучасній англійській. Займенник множинт другої особи виглядало як «ye», а не «you»
Невеликий нюанс. Сучасне значення слова «you» залежить в більшій мірі від контексту і інтонації мовця. Але іноді потрібно окремо підкреслити, що людина каже щось великій кількості людей, а не комусь конкретному.
Для цього часто використовують фразу «you all» або її аналоги «guys», «fellows» та інші.
Що ще більш дивно для сучасного читача, то в ранній сучасній англійській частково збереглося відмінювання дієслів.
- I go – я йду
- thou goest – ти йдеш
- he, she, it goeth – він, вона, воно йде
- we go – ми йдемо
- you go – ви йдете
- they go – вони йдуть
Загалом, мова Шекспіра досить зрозуміла. Є велика кількість слів, які пишуться не так, як ми звикли, але які при цьому мають практично ідентичну вимову.
Так, над значенням зворотів потрібно подумати, але в цьому і є стиль Шекспіра. Так що якщо раптом опинитеся в 16 столітті, то цілком зможете порозумітися з людьми. Сучасна англійська звучатиме неграмотно через спрощення граматики, але, загалом, більшість слів і граматичних конструкцій ви зможете зрозуміти без проблем.
XIV століття – Джеффрі Чосер
Вирушимо ще далі, в 14 століття. Як приклад розглянемо один з найвідоміших англійських творів середньовічної літератури – «Кентерберійські оповідання» Джеффрі Чосера. Середня англійська мова у всій красі.
Для зручності ми адаптували під сучасну англійську відразу ж, щоб була зрозуміла величезна різниця в текстах.
1. Whan that Aprill with his shoures soote
When April with its sweet-smelling showers2. The droghte of March hath perced to the roote,
Has pierced the drought of March to the root,3. And bathed every veyne in swich licour
And bathed every vein (of the plants) in such liquid4. Of which vertu engendred is the flour;
By which power the flower is created;5. Whan Zephirus eek with his sweete breeth
When the West Wind also with its sweet breath,6. Inspired hath in every holt and heeth
In every wood and field has breathed life into7. The tendre croppes, and the yonge sonne
The tender new leaves, and the young sun8. Hath in the Ram his half cours yronne,
Has run half its course in Aries,9. And smale foweles maken melodye,
And small fowls make melody,10. That slepen al the nyght with open ye
Those that sleep all the night with open eyes11. (So priketh hem Nature in hir corages),
(So Nature incites them in their hearts),12. Thanne longen folk to goon on pilgrimages,
Then folk long to go on pilgrimages,13. And palmeres for to seken straunge strondes,
And professional pilgrims to seek foreign shores,14. To ferne halwes, kowthe in sondry londes;
To distant shrines, known in various lands;15. And specially from every shires ende
And specially from every shire’s end16. Of Engelond to Caunterbury they wende,
Of England to Canterbury they travel,17. The hooly blisful martir for to seke,
To seek the holy blessed martyr,18. That hem hath holpen whan that they were seeke.
Who helped them when they were sick.
Цей варіант мови показує читачеві всю марність буття. Тут більше незрозумілої лексики, ніж знайомих слів. В цей час на англійську сильно впливала латинь і стара французька, тому в лексиці багато запозичень з цих мов. Дуже багато дієслів, які сьогодні пишуться абсолютно іншим чином.
Ще можна звернути увагу на формування речень. Зустрічається зворотній порядок слів «додаток – присудок – підмет».
Щоб прочитати Чосера в оригіналі, знань англійської мови як іноземної вже не вистачить. Можна зрозуміти загальний зміст і окремі фрази, але вникнути в усі нюанси тексту вже не вийде, навіть якщо ваша англійська знаходиться на рівні fluent.
Відповідно, якщо ви опинитеся в Британії 14 століття, середня англійська мова буде звучати для вас як абсолютно чужа, в якій зрозумілі лише окремі знайомі слова.
VIII-X століття – Беовульф
«Беовульф» – найвідоміша пам’ятка літератури Англії ранніх християнських часів. Вона займає приблизно 10% всієї англосаксонської літератури, що дійшла до наших днів.
Написаний «Беовульф» давньоанглійською мовою. А якщо точніше, це суміш Уессекського і Мерсійского діалектів – тобто, діалектів центральної і південної частини Англії.
1. Hwæt. We Gardena in geardagum,
Now! We Spear-Danes, in ages gone,2. þeodcyninga, þrym gefrunon,
Days of the clan-kings, knew glory.3. hu ða æþelingas ellen fremedon.
How those princes did mighty deeds.4. Oft Scyld Scefing sceaþena þreatum,
Shield Sheafson seized mead-benches5. monegum mægþum, meodosetla ofteah,
From many a man, among his enemies;6. egsode eorlas. Syððan ærest wearð
That terror of warriors flourished later,7. feasceaft funden, he þæs frofre gebad,
After his first rescue as foundling,8. weox under wolcnum, weorðmyndum þah,
Waxed under heaven, grew in honour,9. oðþæt him æghwylc þara ymbsittendra
Till near tribes, over the whale-road,10. ofer hronrade hyran scolde,
Had to yield to him, forced to submit,11. gomban gyldan. þæt wæs god cyning.
Offer him tribute. That was a fine king!
З’являється логічне запитання: «Це шо, англійська?». Як не дивно, але так, саме вона.
Давньоанглійська – це територія виключно лінгвістів, які спеціалізуються на цій темі. Навіть носії з ідеальним знанням мови і великим словниковим запасом зможуть розпізнати тільки окремі слова.
Вона стала тією нестабільною опорою для майбутньої мови, яка постійно змінювалася. Адже перехід від рунного письма до латинського алфавіту фактично змусив винаходити письмову мову заново.
У цей період видно, що мова пішла від прагерманскої (це видно на префіксах «ge-» – «gefrunon», які і зараз є в сучасній німецькій); але на неї значно вплинула давньоскандинавська (наприклад, з неї взято букву торн «þ» і більшість слів, в яких вона є). Також на мову значно вплинула латинь і стародавні кельтські діалекти.
Фактично, англосаксонська мова – це вируючий казан, в якому змішали діалекти різних народів Британських островів і додали спецій у вигляді запозичень з інших мов. І пройшло кілька століть, перш ніж орфографія і фонетика мови трохи усталилася і знайшла хоч якусь стабільну форму.
Так що якщо ви раптом опинитеся в Англії 10 століття, то краще б вам швидше налаштовувати свою машину часу і летіти назад. Тому що зрозуміти ви не зможете абсолютно нічого.
І якщо об’єктивно порівнювати сучасну англійську з її більш давніми предками, то вчити її – одне задоволення. А якщо вчити грамотно – то ще краще.