Основні правила переносу


Як і в українській мові, перенесення в англійській завжди підпорядковане змісту слова. Слід звертати увагу на те, щоб перенесення не спотворило зміст слова чи його вимову.

Перенесення слів неможливе у наступних випадках:

  • Не рекомендується переносити останнє слово речення на наступну сторінку. Також не рекомендується переносити на наступну сторінку строку, яка являється останньою у абзаці.
  • Заборонено переносити розділові знаки, а також укорочені позначення виміру ваги, довжини, часу, відділяючи їх тим самим від числівника, до якого відносяться (100 km, 50 cm).
  • Заборонено відокремлювати прізвище від ініціалів.
  • Власні назви ніколи не розділюються (Kyiv, London, Europe)
  • Слід уникати перенесення складених частин назв (the Atlantic Ocean, South America)
  • Заборонено розбивати переносом літерні абревіатури (WBO, USA, UNO)
  • Слова, що складаються із одного складу, ніколи не переносяться (though, through, height).
  • Суфікс третьої особи однини дієслова в теперішньому часі –s, –es не переноситься навіть у тих випадках, коли він утворює самостійний склад (he sells, he wishes)
  • Закінчення множини іменників не переноситься навіть у тих випадках, коли воно утворює самостійний склад (houses, boxes)
  • Поєднання букв, що означають один звук, не розділяються при переносі.

Перенос можливий у наступних випадках:

  • Розділяються подвоєні приголосні (mis-sion, let-ter)
  • Розділяються дві приголосні, які стоять поруч (peccil, sterling)
  • Префікси та суфікси відділяються від кореня слова (dislike, differrent)
  • Складні слова діляться на складені частини (some-times)
  • Приголосна між двома голосними переноситься з другим складом (major, later)
  • Переносяться суфікси вищого та найвищого ступеня порівняння прикметників (shorter, shortest)
  • Переноситься суфікс –ing дієприкметника та герундія (going, playing)