Народні танці є важливою частиною будь-якого народу. Вони водночас показують історію, традиції та захоплення тодішньої молоді. Сьогодні у вас є змога прочитати про найпопулярніший український танець – гопак.
Folk dance
The dances are classified as circular and topical, the latter including dances that reflect folkways, occupational and humorous dances, and others. The majority of Ukrainian folk dances closely resemble the circular dance types but are enriched by figurative intricacies; the pair and solo dances evolved from this type. The circular dances are accompanied by a song.
The hopak, which features physical strength and almost acrobatic agility, is the most popular dance. Its theme is a youth’s wooing of a girl. The youth executes the dance in order to gain the girl’s favor.
The hopak is an original Ukrainian folk dance of’ an improvised nature. Its name is derived from hopaty: ‘ to leap and stamp one’s feet.’ It arose as a male dance at the Zaporozhian Sich in the 16th century and gradually spread throughout Ukraine, particularly through the Kyiv region. As it spread it became transformed into a group dance performed by couples with males retaining the lead role. It has several variants: a solo dance, a group and couple dance, and in Western Ukraine a circular danсe (hopak-kolo). Its charm and attractiveness lie in the hopak’s freedom of improvisation, which allows individual dancers to display their talents-within a larger dance group. The basic male movements are leaps, squats, stretches on the ground and in the air, and various turns; the female movements are quick steps, bends, and turns. Solo performances in the hopak often involve a competition in virtuosity. Complex acrobatic movements are common in stage arrangements of the dance. The
hopak is the culminating dance in the repertoire of almost all Ukrainian dance ensembles. Hopak melodies often appear in classical music.
Ukrainian folk dances, unlike those of other peoples, were not affected strongly by court dances. Therefore they preserved their virtuosity and originality for a longer period of time. It should be emphasized that the female in Ukrainian folk dances has a dignified role; she dances gracefully and behaves modestly; she may at times act flirtatiously, but she always expresses her feelings in a restrained manner. The esthetic beauty and originality of the Ukrainian folk dances are augmented by the colorful folk costumes of the dancers and the melodic musical accompaniment.
Переклад:
Танці класифікуються як кругові та тематичні, останні ж включають танці, що відображають народні, професійні та жартівливі танці та інші. Більшість українських народних танців дуже нагадують хороводи, але збагачуються образними тонкощами; парні та сольні танці розвивалися з цього типу. До хороводних танців додається пісня.
Гопак, який відрізняється фізичною силою та майже акробатичною спритністю, – найпопулярніший танець. Його тема – молодіжне сватання дівчини. Молодь виконує танець, щоб завоювати прихильність дівчини.
Гопак – це самобутній український народний танець імпровізованого характеру. Його назва походить від “гопати”: «стрибати і тупати ногами». Він виник як чоловічий танець на Запорізькій Січі в 16 столітті і поступово поширився по всій Україні, зокрема через Київщину. У міру поширення він перетворився на груповий танець, який виконували пари з чоловіками, які відігравали головну роль. Він має кілька варіантів: сольний танець, груповий та парний танець, а на Західній Україні – круговий данс (гопак-коло). Його чарівність та привабливість полягають у свободі імпровізації гопака, яка дозволяє окремим танцюристам проявити свої таланти – у більшому танцювальному колективі. Основні чоловічі рухи – це стрибки, присідання, розтягування на землі та в повітрі, різні повороти; жіночі рухи – це швидкі кроки, згини та повороти. Сольні виступи в гопаку часто включають змагання у віртуозності. Складні акробатичні рухи поширені в сценічних композиціях танцю. Гопак – це кульмінаційний танець у репертуарі майже всіх українських танцювальних колективів. Мелодії Гопака часто з’являються в класичній музиці.
Українські народні танці, на відміну від інших народів, не зазнавали сильного впливу на придворні танці. Тому вони зберігали свою віртуозність та оригінальність протягом більш тривалого періоду часу. Слід підкреслити, що жінка в українських народних танцях відіграє гідну роль; вона танцює витончено і поводиться скромно; вона може часом діяти кокетливо, але завжди висловлює свої почуття стримано. Естетичну красу та оригінальність українських народних танців доповнюють барвисті народні костюми танцюристів та мелодійний музичний супровід.