Для початку розглянемо особливості побудови речень в англійській мові. Так склалося, що кожне повноцінне англійське речення повинно обов’язково включати в себе два елементи: суб’єкт (те що є підметом, тобто головним у реченні) і дія, яка виконує цей суб’єкт (дієслово відповідає на питання «що робити»). Наприклад, у реченні «Я працюю в понеділок» суб’єкт – «я», дія – «працюю». У реченні «Вона все зрозуміла» суб’єкт – «вона», дія – «зрозуміла». Але далеко не завжди дію настільки очевидно. Бувають ситуації, коли в українській мові його просто немає. Наприклад, «Ця робота цікава». Суб’єкт тут є: «робота». Дія ж відсутня. Отже, ми спостерігаємо явище, при якому в українській мові такі речення є, але як їх правильно перекласти англійською мовою і звідки взяти дію, поки незрозуміло. Зараз настала черга запросити на сцену дієслово to be.
To be означає «бути», «перебувати», і саме воно допоможе нам в ситуаціях, які описані вище. Тобто в англійській замість того, аби сказати просто «Ця робота цікава», ми скажемо «Ця робота Є цікава». «Він – хороший фахівець» перетвориться на «Він Є хороший спеціаліст». «Я на роботі» стане «Я Є на роботі». Таким чином, у всіх реченнях, де ми описуємо когось або щось і розповідаємо, де ми або хтось знаходиться, в якості дії виступатиме саме дієслово to be.
Форми дієслова to be в англійській мові
Нашим наступним кроком є знайомство з формами дієслова to be. У теперішньому часі їх цілих три: am, is і are – три менеджера, кожен з яких відповідає за свою область:
- am відповідає за речення, суб’єкт у яких – займенник «я» (I);
- is використовується, коли суб’єкт у нас – займенники «він», «вона», «воно», «це» і інші іменники в однині (наприклад, сумка, собака, книга, робота, моя сестра, і т. д.);
- are будує речення, в яких суб’єкт – займенника «ти», «ви», «вони», а також іменники у множині (наприклад, друзі, проблеми, завдання, вдома, і т. д.).
Подивимося, як будуть будуватися речення з to be на практиці.
Українське речення | Англійське речення |
Вона зайнята. Ми на роботі. Мої коллеги вільні. Це важко. Твій будинок великий. Ці проблеми серйозні. Я готовий. | She is busy. We are at work. My colleagues are free. It is difficult. Your house is big. These problems are serious. I am ready. |
У розмовній англійській, щоб економити час на вимові цих форм, прийнято скорочувати їх першу букву і міняти її на апостроф, як показано нижче:
I am → I’m
He is → He’s
She is → She’s
It is → It’s
You are → You’re
We are → We’re
They are → They’re
Звичайно ж, будь який англієць, наприклад, замість “I am busy” скаже “I’m busy“.
Заперечення з дієсловом to be в англійській мові
Тепер подивимося на те, як сказати «Це НЕ складно», «Я НЕ зайнятий», «Вони НЕ готові», тобто побудувати заперечення. Заперечення будується дуже просто: за допомогою негативної частки NOT, яка ставиться після am, is або are. Наприклад, «Я НЕ зайнятий» ми скажемо так: “I am NOT busy“. Подивимося на приклади:
Українське речення | Англійське речення |
Вони не готові. Це не важко. Моя сестра не на роботі. Їх машина не нова. Це завдання не важливе. | They are not ready. It is not difficult. My sister is not at work. Their car is not new. This task is not important. |
Звісно ж, що і тут не обійшлося без скорочень, прийнятих в розмовній англійській. Частка NOT приєднується до форм is і are, і виходить ось що:
Is + NOT = Isn’t
Are + NOT = Aren’t
Як не дивно, але форма am не бере участі в подібному скороченні, і варіанти amn’t в англійській мові не існує.
Запитання з дієсловом to be в англійській мові
Настала черга запитань. Питання з дієсловом to be теж будуються просто: форми am, is, are виносяться вперед і стають на початку речення. Якщо ми хочемо запитати «Ви зайняті?», Ми зробимо це так: “Are you busy?”. Побудова питань показано в прикладах нижче:
Українське речення | Англійське речення |
Ти дома? Вони заняті? Твоя машина червона? Вона на работі? Це тут? Книги на столі? Ми готові? | Are you at home? Are they busy? Is your car red? Is he at work? Is it here? Are the books on the table? Are we ready? |
Дієслово to be в англійській мові
Як ми можемо бачити, використання дієслова to be не викликає труднощів. Набагато складніше визначити ситуацію, де воно потрібне, а де ні. Як було сказано на початку цієї статті, дієслово to be використовується, коли в нашому реченні немає основної дії (думати, працювати, читати, бігати і т. п.). Це речення, в яких ми щось або когось описуємо («Цей місто гарне», «Ми зайняті»), розповідаємо про чиєсь місцезнаходження («Мій брат на роботі»), характеризуємо когось («Вона – прекрасний співробітник»). Та запам’ятайте: дієслово to be НЕ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ, коли в реченні є основна дія*. Наприклад: «Я ходжу в кіно», «Вона багато читає», «Ми не працюємо в неділю» і т. д. Тобто сказати “She is read a lot” є грубою помилкою, is тут не потрібен, так як дією є read.
Зазначимо, що дієслово to be використовується як допоміжне слово при побудові часів групи Continuous, і там, звичайно ж, воно повинно йти, навіть якщо в реченні є основна дія. Але ця дія в таких випадках буде обов’язково йти з закінченням -ing. Сполучення to be і першої форми (do, read, work ) основної дії не буває.