В даній статті ми розглянемо значення і вживання Subjunctive II. Зазвичай воно вживається для вираження дії як гаданої, ймовірної, бажаної, пропонованої тощо або для вираження ставлення (наприклад, співчуття, жалю, обурення, бажання) до дії, яка фактично відбулася.
Pete suggested that all the pupils of our class should remain on the collective farm (пропозиція).
Петро запропонував, щоб всі учні нашого класу залишилися в колгоспі.
If you should be in the post-office, buy me a couple of envelopes (гадана дія).
Якщо будеш на пошті, купи мені парочку листів.
It’s a pity that he should have failed at the exam (співчуття про дію, яка відбулася).
Так шкода, що він провалив іспит.
Де вживається
Subjunctive II вживається переважно в підрядних реченнях; ця форма характерна для літературного писемного та офіційного стилю, але зустрічається також і в розмовній мові.
Present Subjunctive II означає дію, одночасну з дією, яка виражена дієсловом у головному реченні.
It’s strange that he should think so.
Дивно, що він так думає.
The teacher demanded that all the pupils should be present at the meeting.
Викладач вимагав, щоб всі учні були присутні на зустрічі.
Perfect Subjunctive II означає дію, яка передувала дії, вираженій дієсловом у головному реченні.
It’s a pity that he should have fallen ill.
Шкода, що він захворів.
It’s strange that he should have missed such an important meeting.
Дивно, що він пропустив таку важливу зустріч.
З чим вживається:
- у підрядних підметових реченнях, яким передують фрази із займенником it: it is (was) strange (necessary, important, impossible, unlikely, a pity, a shame):
It is important that the work should be finished by the end of the week.
Важливо, щоб робота була закінчена до кінця тижня.
У розмовному стилі замість складних речень з підрядним підметовим часто вживаються прості речення з інфінітивним for-комплексом.
It’s necessary for you to go there at once.
(Замість: It’s necessary that you should go there at once.)
- у підрядних додаткових реченнях після дієслів волевиявлення, які означають наказ, пропозицію, сумнів, пораду, вимогу, співчуття тощо (to suggest, to recommend, to demand, to insist, to order, to give orders, to command, to be sorry):
The secretary suggested that Pete’s behaviour should be discussed at the Komsomol meeting.
Секретар запропонував обговорити поведінку Петра на комсомольських зборах.
I’m sorry it should happen so.
Мені шкода, що так трапилось.
The teacher advised that the boy should be sent to a music school.
Вчитель порадив відправити хлопчика до музичної школи.
- в обставинних умовних реченнях для вираження малоймовірної дії:
If you should find out his address, let me know.
Якщо вам пощастить дізнатися його адресу, повідомте мене.
У таких реченнях сполучник if можна пропускати. В цьому випадку допоміжне дієслово should ставиться перед підметом, а основа інфінітива смислового дієслова після нього, тобто підрядне речення має порядок слів питального речення.
Should you see him there, tell him about the meeting.
Якщо ви побачите його там, розкажіть йому про зустріч.
Should Pete drop in, ask him to wait for me.
Якщо Піт заїде, попросіть його зачекати мене.
- в окличних реченнях і запитаннях, які виражають здивування, обурення тощо.
Why should I go there?
Навіщо б мені йти туди?
How should I know?
Звідки я можу знати?
Why should you waste your time?
Навіщо тобі гаяти час?