Вплив інтернету на мову

Вплив інтернету на мову

Інтернет змінив життя цілого світу. Це один з основних інструментів глобалізації, який впливає практично на всі сфери життя. Тому в цій статті ми розглянемо вплив інтернету на мову.

Цей вплив відбивається навіть в повсякденному житті. Багато звичайних слів сприймаються зараз зовсім інакше, а деякі навіть змінили свої основні значення. Причина проста. Для кожного онлайн-явища потрібно було власне визначення. А щоб не вигадувати занадто багато нових термінів, використовували цілком собі звичайні.

Friend

Раніше фраза «become friends» означала «подружитися». Сьогодні ж, в абсолютній більшості випадків, це означає всього лише «додати в друзі в соціальній мережі».

Вплив інтернету на мову

При цьому, слово однаково працює як іменник і як дієслово.

  • Friend – друг в соціальній мережі.
  • To friend – додати друга в соціальній мережі.

А вже «unfriend» – це абсолютно нове слово, яке означає «видалити з друзів». В справжньому житті його застосувати не можна – більш доречною буде фраза «stop being friends» – «перестали бути друзями».

У назві фільму-фільму жахів «Unfriended» (Видалити з друзів) як раз обігрується ця двозначність. Тому що під цим словом мається на увазі смерть «друга».

Cloud

«Хмара» тепер – це не тільки хмаринка на небі, але і хмарне сховище даних. І в цьому сенсі, слово зустрічається онлайн куди частіше, ніж в своєму оригінальному.

У перших 100 посиланнях пошукової видачі Google за запитом «cloud» немає жодного посилання, яке було б пов’язане з хмаринками.

Достовірно невідомо, хто першим використовував термін «хмара» до сховищ даних. Цілком можливо, це був письменник Курт Воннеґут. У його книзі «Сирени Титана», написаній в 1959 році, зустрічається такий момент:

It’s like a cloud that everybody has given a little puff of mist to, and then the cloud does all the heavy thinking for everybody. I do not mean there’s really a cloud. I just mean it’s something like that. If you do not understand what I’m talking about, Skip, there’s no sense in trying to explain it to you. All I can say is, there are not any meetings.

Він схожий на хмару, в яку кожен вдихнув свій маленький клубочок пару, а вже потім хмара думає про все і за всіх разом. Ні, ти не подумай, що хмара і справді існує. Я просто хотів сказати, що воно схоже на хмару. Якщо ти не розумієш, про що я говорю, Скіп, не варто намагатися пояснити тобі. Розумієш, ніяких зборів там не буває, ось і все.

Звісно, тут «хмара» – це тільки ідея, яка приблизно нагадує сучасні форми. Але опис дуже навіть відповідає. «Хмара, в яку кожен вдихнув свій маленький клубочок пару» – але ж на хмарні сховища кожен може завантажити свої будь-які дані і поділитися ними з іншими. В тому і сенс.

Like

Як же без нього. Тому що лайк як «палець вгору» під постом в соцмережах – це мало не основа сучасної онлайн-комунікації.

Like – це багатогранне слово, яке можна використовувати багатьма способами:

  • Дієслово – «подобатися», «добре ставитися до когось». – It’s not possible for everyone to like you. – Неможливо подобатися відразу всім.
  • Прикметник – «схожий, подібний, такий як». – I heard a sound like the phone ringing. – Я чув звук ніби телефон дзвонить.
  • Прислівник – «ймовірно». – Like enough that she did not receive your gift. – Ймовірно, вона не отримала твого подарунка.
  • Прийменник – «як». – You look like your dad. – Ти виглядаєш як твій батько.
  • Іменник – «щось подібне». – I’ve never seen the like. – Ніколи не бачив нічого подібного.

Але зараз найчастіше «like» – це «лайк». Як не крути, коли чуєш слово, першим на думку спадає саме це значення.

Лайк як форма схвалення в соцмережах з’явилася дуже давно – в 1998 році. І її родоначальником був не Facebook, а голландський програміст Ван дер Мейер, який створив його для соціальної мережі Surfbook. Цукерберг всього лише взяв ідею і грамотно використав її на своїй платформі – в Facebook лайк був впроваджений тільки в 2010.

Функціонал у лайка був аналогічним – користувачі могли показувати своє схвалення під постами друзів і інших людей. Ідея кнопки «лайк» була захищена патентом, тому Facebook в 2013 році отримали багатомільйонний позов від власників прав на Surfbook.

Судовий розгляд тривав цілих три роки, і в 2016 Facebook все-таки виграв позов. Патенти на «кнопку лайка» визнали недійсними. Але цей розгляд все ж став однією з причин, чому Facebook взагалі вирішив змінити кнопку і додати крім стандартного «пальця вгору» інші емоції.

Meme

Слово «meme» сьогодні сприймається тільки як «прикольна картинка».

Ми навіть якось писали статтю про те, як вчити англійську за допомогою мемів. Можете почитати 🙂

Але цікаво те, що слово «meme» спочатку носило лише наукове значення. Його придумав відомий популяризатор науки і вчений Річард Докінз. І вперше його використав у книзі «Егоїстичний ген» ( «The Selfish Gene», 1976).

Багато хто помилково вважає, що основою для «meme» стало англійське «memory» – «пам’ять». Це не зовсім так. Воно утворилося від грецького «mimema» – «щось, що імітують, копіюють». А сама форма слова створена за аналогією з лексемою «gene».

У науковій сфері термін «meme» став лише однією з гіпотез розвитку культури. Але тепер його знають всі і лише одиниці в курсі, звідки взагалі це слово взялося.

Troll

Це раніше тролем було тільки істота в скандинавської міфології. У «Відьмаку» їх зобразили досить близько до легенд.

Онлайн-троль – це найчастіше анонімний підбурювач, який провокує співрозмовника на негативні емоції в чаті, коментарях або особистих повідомленнях у соцмережах.

Цікаво, що скандинавський троль до терміну «тролінг» не має ніякого відношення. Ну майже.

«Trolling» в перекладі з англійської означає «ловити рибу на блешню». Адже троль розміщує різні негативні повідомлення в очікуванні, що хтось «клюне» на них і вплутається в суперечку. В якій, природно, отримає ще більше негативу – в цьому і мета троля.

Саме слово «troll» в середній англійській означало «прогулюватися». Слово має явно німецьке походження – в середньоверхньонімецькій була лексема «trollen» з точно таким же змістом.

З іншого боку, в норвезькій теж є слово «troll» – той самий класичний троль-монстр. Давньоскандинавською «trǫll» означало відьму або чаклуна. Цілком можливо, що слово також пов’язано з верхньонімецьким «trolle» – «монстр, жах». Звідси і сучасний сенс.

Profile

Зараз слово «профіль» пов’язане виключно з акаунтами в соціальних мережах. Інший сенс залишився тільки в більш вузьких сферах знань.

У фотографії та живописі – зображення предмета або людини з одного боку. В архітектурі і інженерії – вертикальний розріз. У фізиці – поперечний переріз.

Спочатку ж «profile» позначав також короткий біографічний нарис. Як резюме, тільки зовсім короткий. І саме з цього значення і виросло сучасне – сторінка в соціальних мережах.

Власне, тому деякі фрази можуть сприйматися по-різному.

I like how your profile looks.

Мені подобається, як виглядає твій профіль.

Який профіль? Особа в профіль? Або оформлення сторінки в соцмережі? Або мова взагалі йде про креслення? Хоча навіть без контексту зрозуміло, що мова тут якраз про сторінку. У звичайній мові інші сенсу слова не використовуються від слова взагалі.

Viral

Прямо слово-символ 2020 року. Тому що «viral» – «вірусний». У доінтернетні часи його використовували тільки біологи і вірусологи.

Зараз же «viral» трохи змінило значення. Сьогодні воно означає щось вкрай популярне або щось, що швидко розповсюджується в інтернеті. Картинка, пост, мем – що завгодно.

Механізм зрозумілий – вірус в реальному житті поширюється дуже швидко. А вірусна інформація так само швидко поширюється в мережі. Її поширюють в соцмережах, скидають в особисті повідомлення. Вона настільки цікава та сенсаційна, що нею прямо хочеться поділитися.

Цікаво, що в українькій однаково використовується «вірусний» і неологізм «віральний». Правда, в 2020 році ми побачили дуже чіткий поділ. «Вірусний» з огляду на коронавірус стали частіше використовувати в повсякденному житті, щоб позначити саме «вірусну інформацію», маркетологи ж частіше пишуть «віральний».

Та й не варто зайвий раз провокувати 2020 рік. Він той ще троль.

P.S.

Насправді, слів, які змінив інтернет, набагато більше: swipe, sandbox, tweet, ping, fail, text, timeline, tag, follow, footprint, block, bump – і це тільки ті слова, про які згадуєш відразу.

Додатковий матеріал до теми “Вплив інтернету на мову”:


Підпишіться на наш Telegram канал та Instagram!