Тарас Григорович Шевченко — український письменник, класик української літератури, мислитель, художник. Національний герой і символ України. Давайте більше довідаємось про цю видатну особистість англійською мовою.
Birth
Taras Shevchenko, born 9 March 1814 in Moryntsi, Kyiv gubernia, died 10 March 1861 in St. Petersburg, Russia, Artist, poet.
Childhood
Born a serf, Shevchenko was orphaned in his early teens and grew up in poverty and misery. He was taught to read by the village precentor and was often beaten for “wasting time” on drawing, for which he had an innate talent. At the age of 14 he was taken by his owner, P. Engelhardt, to serve as a houseboy, and traveled extensively with him, first to Vilnius and then to St. Petersburg. Engelhardt noticed Shevchenko’s artistic talent and apprenticed him to the painter V. Shiriaev for four years. During that period he met his compatriots I. Soshenko, Ye. Hrebinka, V. Hryhorovych, and O. Venitslavov. Through them he met the Russian painter K. Briullov, whose
portrait of the Russian poet V. Zhukovsky was disposed of in a lottery, the
proceeds of which were used to buy Shevchenko’s freedom from Engelhardt in 1838.
Education
Shevchenko enrolled in the Academy of Fine Arts in St. Petersburg and pursued his art studies as well as his general education. In 1840 he published his first collection of poems, “Kobzar”. It was followed by the epic poem “Haidamaky” (1841) and the ballad “Hamaliia” (1844). In the 1840s Shevchenko visited Ukraine three times. Those visits made a profound impact on him. He was, furthermore, struck by the ravaged state of Ukraine.
After graduating from the Academy (1845) he became a member of the Kyiv Archeographic Commission. That position gave rise to extensive travels during which he sketched a lot, and wrote some of his most satirical and politically subversive poems (“Dream”, “Caucasus” and others).
Cyril and Methodius Brotherhood
In 1846 Shevchenko came to Kyiv and joined the secret Cyril and Methodius Brotherhood. A denunciation resulted in the arrest of the members of the brotherhood. Shevchenko was arrested in 1847 and sent as a private to the Orenburg special corps in a remote area of the Caspian Sea. Tsar Nickolas I himself initiated the sentencing order preventing the prisoner from writing and painting. But Shevchenko managed to continue doing both.
Death
Shevchenko was released in 1857 but he was not allowed to live in Ukraine. He lived in St. Petersburg and was buried there, but two months afterward his remains were transferred to the Chernecha Hill near Kaniv. Ukraine.
Place in the history of Ukraine
Shevchenko has a uniquely important place in Ukrainian history. He created the conditions that allowed the transformation of the Ukrainian literature into a fully functional modern literature. His influence on the Ukrainian political thought and his role as an inspirer of a modern democratic ideal of renewed Ukrainian statehood are without parallel. His poetry contributed greatly to the evolution of national consciousness mong
the Ukrainian intelligentsia and people, and his influence on various facets of cultural and national life is felt to this day.
Shevchenko’s literary output consists of one middle-sized collection of poetry (“Kobzar”); the drama “Nazar Stodolia”; two dramatic fragments; nine novelettes; and over 250 letters.
Although Shevchenko is seen mainly as a poet, he was also a highly accomplished artist. There are 835 works extant from that domain of his creativity. Another 270 are known but have been lost. Shevchenko painted over 150 portraits, 43 of them are self-portraits. He also painted numerous landscapes which recorded the architectural monuments of Ukraine. He
was also very proficient in watercolor, aquatint, and etching.
Переклад: Народження
Тарас Шевченко, народився 9 березня 1814 року в Моринці, Київська губернія, помер 10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі, Росія, художник, поет та національний бард України.
Дитинство
Народившись кріпаком, Тарас Шевченко став сиротою в ранньому підлітковому віці і виріс у бідності та біді. Його вчив читати сільський вчитель і його часто били за “витрачання часу” на малювання, для чого він мав вроджений талант. У віці 14 років його хазяїн П. Енгельгардт взяв на службу домогосподарку і багато подорожував з ним спочатку до Вільнюса, а потім до Петербурга. Енгельгардт помітив мистецький талант Шевченка і чотири роки вчився у художника В. Ширяєва. У цей період він познайомився зі своїми співвітчизниками І. Сошенком, Є. Гребінка, В. Григорович. Через них він познайомився з російським живописцем К. Брюлловим, чий портрет російського поета В. Жуковського був утилізований в лотерею доходи від якої були використані для придбання свободи Шевченка у Енгельгардта у 1838 році.
Освіта
Шевченко вступив до Академії образотворчих мистецтв у Петербурзі і продовжував своє мистецтвознавство, а також загальну освіту. У 1840 р. Він опублікував свою першу збірку поезій «Кобзар». За ним слідували епічна поема «Гайдамаки» (1841) та балада «Гамалія» (1844). У 1840-х роках Шевченко тричі відвідував Україну. Ці візити мали глибокий вплив на нього. Крім того, його вразила розрушена держава Україна.
Закінчивши Академію (1845), він став членом Київської археографічної комісії. Ця позиція породила широкі подорожі, під час яких він багато ескізував, написав декілька своїх найбільш сатиричних та політично підривних віршів («Мрія», «Кавказ» та інші).
Кирило-Мефодіївське братство
У 1846 р. Шевченко приїхав до Києва і вступив до таємного Кирило-Мефодіївського братства. Доніс призвів до арешту членів братства. Шевченка було заарештовано у 1847 р. Та відправлено приватним особам до Оренбурзького спеціального корпусу у віддалений район Каспійського моря. Сам цар Микола І ініціював винесення вироку, який забороняв ув’язненому писати та писати картини. Але Шевченку вдалося продовжувати робити те і інше.
Смерть
Шевченка було звільнено в 1857 році, але йому не дозволяли жити в Україні. Він жив у Петербурзі і там був похований, але через два місяці його останки перенесли на пагорб Чернеча поблизу Канева. Україна.
Місце в історії України
Тарас Шевченко займає унікальне та важливе місце в історії України. Він створив умови, які дозволили перетворити українську літературу на цілком функціональну сучасну літературу. Його вплив на українську політичну думку та його роль як натхненника сучасного демократичного ідеалу оновленої української державності проходять без паралелі. Його поезія значною мірою сприяла еволюції національної свідомості – української інтелігенції та народу, і його вплив на різні аспекти культурного та національного життя відчувається донині.
Літературний спадщина Шевченка складається з однієї поезії середнього розміру («Кобзар»); драма «Назар Стодоля»; два драматичні фрагменти; дев’ять новел; і понад 250 листів.
Хоча Шевченка розглядають в основному як поета, він також був висококваліфікованим художником. З цієї області його творчості існують 835 робіт. Ще 270 відомі, але були втрачені. Шевченко намалював понад 150 портретів, з них 43 – автопортрети. Він також намалював численні пейзажі, в яких записані архітектурні пам’ятки України. Він також дуже добре володіє аквареллю, акватинтом та гравюрою.
