Розділові запитання (Disjunctive Questions)


Розділові запитання являють собою стверджувальне чи заперечне розповідне речення, до якого приєднане коротке загальне запитання, що складається із займенника, що замінює підмет, і того допоміжного чи модального дієслова, яке входить до складу присудка розповідного речення. Якщо присудок стоїть у стверджувальній формі одного з простих часів Present чи Past Indefinite, у короткому запитанні вживається відповідна форма дієслова to do (do, does, did):

He hasn’t returned from Britain yet, has he?

Він ще не повернувся з Британії, чи не так?

You speak English, don’t you?

Ти розмовляєш Англійською, чи не так?

Перша частина розділового запитання (тобто розповідного речення) вимовляється із пониженою інтонацією, а загальне запитання – з підвищеною інтонацією. Як правило, відповіді на такі запитання є короткими:

Yes, he does. – Так.

No, he doesn’t. – Ні.

У відповідях на запитання з заперечним реченням що передує існує розбіжність у вживанні no та yes в англійській мові і «ні»  і «так» в українській мові. В англійській мові no означає згоду з співрозмовником, а yes – незгоду.

You don’t speak English, do you?

Не розмовляєте англійською, чи не так?
No, I don’t. (погодження)

Так, не розмовляю.

 

He can’t ski well, can he?

Він не вміє добре кататися на лижах, чи не так?

Yes, he can (But he can)

Незгода. Та ні, вміє.