Багато хто вважає, що книга допомагає людині сформувати власну думку про різні сфери людського життя. А хто або що впливає на це? Звісно ж, головний герой. Твір “Мій улюблений герой” допоможе правильно структурувати свої ідеї і написати власний твір на цю тему.
My favourite character:
My favourite story is the tale of the ugly duckling, and I like its protagonist the most. He is kind, brave and sensitive, unlike his half-siblings.
The ugly duckling is a lost swan that now lives with ducks. Little swans are ugly and wrinkled chicks, which is why they laugh at the “duck”, tease him and talking about him as all his brothers and sisters are beautiful ducklings, but for some reason, he is not. The ugly duckling is offended by this; he is sad and offended that everyone is laughing at him. At one point, he decides to run away and leave his family. Having escaped, the duckling is faced with injustice and evil. Nobody understands him, and nobody wants to be friends with him. But after a while, the duckling turned into a beautiful and stately swan, who surprised everyone. The brothers and sisters of the former duckling became ashamed of their actions.
This tale teaches you to be brave, and the main character is just a perfect example. It seems to me that when the duckling turned into a swan, and the white swans bowed their heads, he realized that it doesn’t matter whom you were born, what matters is who you become. And I agree with this statement.
Переклад:
Моя улюблена історія – казка про гидке каченя, а він – мій люблений герой. Він добрий, хоробрий і чутливий, на відміну від його братів і сестер.
Гидке каченя – це лебідь, який загубився і тепер живе з качками. Маленькі лебеді – некрасиві і зморщені пташенята, саме тому над «каченям» сміються, його дражнять і обзивають, адже всі інші його брати і сестри – красиві каченята, а він, чомусь, ні. Гидке каченя дуже сильно ображається на це, йому сумно і прикро, що всі сміються над ним. В один момент він вирішує втекти і покинути свою сім’ю. Втікши, каченя стикається з несправедливістю і злом. Ніхто не розуміє його, і ніхто не хоче дружити з ним. Але через деякий час каченя перетворився на красивого і статного лебедя, чому всі здивувалися. Братам і сестрам колишнього каченяти стало соромно за свої вчинки.
Я думаю, що цей твір вчить бути сміливим, а головний герой показує саме такий приклад. Мені здається, що коли каченя перетворилося на лебедя, і білі лебеді схилили свої голови, він зрозумів, що не важливо, ким ти народився, важливо те, ким ти став. А я дотримуюся такої ж думки.
