В таблиці, що зображена нижче, присутні означення всіх частин англійської мови. Для детальної інформації по кожній з них – скористуйтеся пошуком на нашому сайті.
Частина мови |
Означення |
Смислові |
|
Іменник (the Noun) |
Відмінювана частина мови, що позначає предмет, дію, явище, ознаку тощо, напр.: стіл, читання, вітер, білість і т. ін. |
Прикметник (the Adjective) |
Частина мови, що виражає ознаку предмета і сполучається з іменником, узгоджуючись із ним у роді, числі й відмінку. |
Займенник (the Pronoun) |
Частина мови, до якої належать слова, що не називають особи, предмета, якості або числа, а тільки вказують на них, виступаючи замість іменників, прикметників або числівників. |
Прислівник (the Adverb) |
Незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану, якості, а також доповнює значення дієслова, вказуючи на різні обставини, за яких відбувається дія. |
Дієслово (the Verb) |
Дієслово – частина мови, яка означає дію або стан особи чи предмета. |
Числівник (the Numeral) |
Частина мови, що означає певну чи абстрактно-математичну кількість або порядок предметів при лічбі та відмінюється за відмінками (кількісні числівники) або родами, відмінками і числами (порядкові числівники) |
Модальні слова (the Modal Words) |
Модальні слова виражають відношення того, хто говорить, до цілого висловлення, означаючи впевненість, сумнів, припущення, позитивну або негативну оцінку того, про що говориться в реченні. |
Вигук (the Interjection) |
Незмінна частина мови, яка служить для безпосереднього виявлення почуттів і вольових виявів. |
Службові |
|
Прийменник (the Preposition) |
Незмінне службове слово, що вказує на відношення керованого іменника, а також займенника і числівника до керуючого слова. |
Сполучник (the Conjunction) |
Службова незмінна частина мови, яка служить для поєднання слів і речень у синтаксичне ціле. |
Артикль (the Article) |
Частка, що вживається в деяких мовах при іменниках для розрізнення роду, надання їм означеності або неозначеності. Бувають означені та неозначені. |
Частка (the Particle) |
Службове слово, що надає додаткових відтінків значенню окремих слів, словосполучень чи цілих речень, служить для вираження різного роду граматичних відношень, а також для творення слів та їхніх форм. |