За значенням і синтаксичною функцією дієслова поділяються на смислові (Notional Verbs), допоміжні (Auxiliary Verbs) і напівдопоміжні (Semi-auxiliary Verbs).
Смисловими дієсловами називаються дієслова, які мають самостійне значення і можуть виконувати у реченні функцію простого дієслівного присудка.
Switch off the light, please!
Вимкни світло, будь ласка!
In ancient times the year began in March.
В давнину рік починався в травні.
Допоміжні дієслова не мають самостійного значення і вживаються для утворення складних форм дієслова (порівняйте, наприклад, український складний майбутній час Ми будемо співати, який утворюється з допоміжного дієслова бути). До допоміжних дієслів належать такі: to be, to do, to have, to let, shall, should, will, would.
He told me he would come at nine.
Він сказав мені, що прийде о дев’ятій.
Напівдопоміжні дієслова не мають повністю самостійного значення і тільки у сполученні з іншими дієсловами можуть бути присудками. До них належать:
- Дієслова-зв’язки, які вживаються для утворення складеного іменного присудка: to be, to become, to seem, to remain, to feel, to grow та ін.
I’m afraid Ann is ill.
Я боюсь, що Енн захворіла.
It was getting dark.
На вулиці темнішало.
The sea was growing calmer.
Море потрішки заспокоювалось.
- Модальні дієслова, які вживаються з інфінітивом смислового дієслова, утворюючи складний модальний присудок: can, may, must, need, should, ought, to have, to be.
May I go out?
Можна мені вийти?
I must get there before eight.
Мені потрібно бути там до восьмої години.
Can you speak English?
Ви говорите англійською?
What a pity you have to go now.
Як шкода, що тобі потрібно йти.
You ought to start at once.
Тобі слід почиати зпочатку.
Дієслова to be, to do, to have, to let, should можуть бути не тільки допоміжними, а й смисловими або напівдопоміжними, наприклад:
Did you do exercise ten?
Ви зробили десяту вправу?
(у першому випадку дієслово to do — допоміжне, у другому — смислове).
I‘m afraid I must be going.
Я боюсь, що мені пора йти.
(у першому випадку дієслово to be напівдопоміжне, у другому — допоміжне).
Have you heard that we’re going to have a new English teacher?
Ви чули, що у нас буде новий вчитель з англійської?
(у першому випадку дієслово to have — допоміжне, у другому — смислове).
