«Британський гумор» відомий всім, хто хоч більш-менш знайоми з британською культурою в різних куточках світу. Що ж ховається за тим самим British humor і які існують особливо цікаві приклади його використання в культурі?
Характеристики:
Перш ніж розглядати випадки застосування британського гумору безпосередньо на практиці, давайте зрозуміємо його найважливіші характеристики. Британський гумор давно став невід’ємною частиною не тільки культури, а й повсякденного життя британців в цілому: його можна почути не тільки на будь-яких популярних ТВ-шоу, але і в звичайній розмові.
Є кілька типових рис, що характеризують British humor: це іронія (irony), сарказм (sarcasm) і навмисне применшення (understatement). Перші два пункти особливо часто застосовуються, коли британці реагують на якесь відверто дурне і очевидне запитання. Після виходу фільму «Паперові міста» Кару Делевінь, яка зіграла головну героїню, в одному з інтерв’ю на американському телебаченні запитали, чи читала вона саму книгу перед початком зйомок, Кара відповідає: «No, I never read the book or the script, I just winged it» – «Ні, я ніколи не читаю книгу або сценарій, так що я просто наспіх перегорнула її».
Применшення фігурує не тільки як важлива складова типового британського гумору, але і в звичайній мові британців: в ході одного з досліджень було виявлено, що британці щодня особливо часто використовують в розмові такі слова як quite, rather, a bit, actually. І, наприклад, «a bit» часто несе в собі прямо протилежний зміст: це можна порівняти з фразою «Let’s go out for a pint», яка має на увазі, що за цим піде набагато більша кількість алкоголю, ніж просто одна пинта. Як відмінний приклад британського гумору, заснованого на применшенні, можна навести уривок з епізоду з Чорним Лицарем від комік-групи Monthy Python (Монті Пайтон), коли Чорному Лицарю відрубують руку і він вигукує «Tis but a scratch» – «Це всього лише подряпина».
Є ще один фактор, без якого не обходиться класичний британський гумор: self-deprecation. Незважаючи на те, що дослівний переклад цього слова звучить як «самоприниження», коли мова йде про British humor, то мається на увазі швидше здатність сміятися над собою. Приводом для подібного «висміювання себе» може бути вік, статура, якісь певні риси характеру і навіть такі окремі елементи зовнішнього вигляду, як відсутність волосся на голові. Так, один з найбільш популярних британських коміків Девід Мітчелл відомий своїм умінням сміятися над собою: наприклад, одного разу він помітив, що його борода – це просто «a failure in personal hygiene» – «повний гігієнічний провал».
Здатність сміятися над собою дійсно важлива для британців: навіть на британському сайті Speak Like a Pro, присвяченому публічним виступам, згадано, що люди, які можуть посміятися над собою, частіше завойовують довіру, симпатію і розташування аудиторії в цілому.
Теми для гумору:
Британські комедійні серіали завжди користуються популярністю і любов’ю не тільки у британських глядачів, а й зарубіжних (нехай іноземці і не завжди розуміють британський гумор в повній мірі). Найбільш популярними темами для British humor в телевізійних шоу є:
- Абсурдність і банальність повсякденному житті (що часто простежується в серіях вже згаданих сьогодні Монті Пайтон);
- Різні незручності при соціальній взаємодії – особливо, якщо головний герой не відповідає якимись критеріям «нормальності», прийнятим в суспільстві (всім нам знайомий містер Бін є відмінним прикладом);
- Іноземці (дуже часто в британських ситкомах так чи інакше висміюються національні стереотипи, звички і якісь мовні аспекти – наприклад, в серіалі «Allo! Allo!», Присвяченому стереотипам щодо британців і французів);
- Британська класова система, коли відмінності між соціальним статусом героїв показуються через низку комічних ситуацій (як в серіалі Blackladder).
Приклади гумору:
Я зібрав кілька вельми типових і в той же час цікавих прикладів британського гумору:
“I said, ‘It’s serious doctor, I’ve broken my arm in 20 places.’
Томмі Купер на своєму шоу:
He said: ‘Well stop going to those places.'”
«Я сказав:« Це серйозно доктор, я зламав руку аж в двадцяти місцях».
Він відповів« Ну, тоді перестаньте ходити в такі травматичні місця».
“My wedding was like a fairy tale. It was not magical; it’s just that I’ve got an ugly sister.”
Еллі Тейлор: «Моє весілля було схоже на весілля з казок. Не тому, що була якась магія, просто у мене потворна сестра».
“When my wife and I argue, we’re like a band in concert: we start with some new stuff, and then we roll out our greatest hits.”
Френк Скіннер на the Edinburgh Fringe 2014:
«Коли ми з дружиною сваримося, ми схожі на групу, яка дає концерт: починаємо з нових композицій, а потім повертаємося до найзнаменитіших хітів».
“I needed a password eight characters long so I picked Snow White and the Seven Dwarfs.”
Нік Хелм: «Мені треба було підібрати пароль не менше восьми символів, тому я вибрав« Білосніжка і сім гномів».
“My musical knowledge is so poor I thought Kanye West was a railway station and Lana Del Rey a holiday destination.”
Міранда Харт на My, What I Call, Live Show:
«У мене настільки мізерні пізнання в музиці, що я була впевнена, що Кані Вест – це назва залізничної станції, а Лана Дель Рей – якогось курорту або туристичного напрямку.
«My mum’s so pessimistic that if there was an Olympics for pessimism … she would not fancy her chances.»
Ніш Кумар:
«Моя мама – справжній песиміст, навіть якби проводилися Олімпійські ігри по песимізму, вона б не вірила, що у неї є шанси на перемогу».
What is the longest word in English language?
«- Яке найдовше слово в англійській мові? -” Smile “. Тому що між першою і останньою буквою ціла миля!».
“Smile”. Because there is a mile between its first and last letters!
Британський гумор подобається багатьом, хоч його і не можна назвати занадто зрозумілим: часто, щоб його зрозуміти і оцінити повною мірою, необхідно мати певний культурний, історичний і політичний бекграунд. Так що якщо ви відчуваєте необхідність тренування навичок сприйняття British humor – вперед, дивитися британські ситкоми!
