Вільяма Шекспіра знають майже всі. Не тільки в Британії, але і у всьому світі. Це поет №1. А хто знає Александра Поупа? Британці вивчають його в університетах, але я впевнений, що серед наших читачів з його творчістю знайомі далеко не всі. Поуп – це другий по цитованості поет в англійській мові, автор перекладів Гомера і творець цілої низки ідіом, які сьогодні вважаються «народними». А дядько-то насправді був дуже крутий. Тому давай сьогодні розберемо хто такий Александр Поуп та його вклад в англійську.
Александр Поуп: поет, перекладач
Згідно з даними The Oxford Dictionary of Quotations, Александр Поуп – це другий англомовний поет по цитованості в світі. Але багато хто використовує його афоризми і ідіоми, навіть не знаючи імені автора.
Він жив в XVII-XVIII столітті, але його сатира залишається актуальною і по сьогодні, а його переклади «Іліади» та «Одіссеї» Гомера і сьогодні вивчають на філологічних факультетах в британських вузах.
Цікаво, що Поуп досить вільно обійшовся з оригіналами. Головна зміна – він повністю переписав твір так званим «героїчним віршем». Він дає трохи більше творчої свободи в вірші, щоб не прив’язуватися до жорсткої ритміки.
Послухайте, як звучить «Іліада» англійською. Зверніть увагу на ритміку і рими.
Втім, подібні вольності не сподобались багатьом літераторам. Річард Бентлі, британський критик і філолог, а також сучасник Поупа, писав йому:
It is a pretty poem, Mr. Pope, but you must not call it Homer.
Це непогана поема, містер Поуп, але ви повинні перестати називати її Гомерівською.
Але найцікавіше в житті Поупа почалося тоді, коли він став писати сатиричні поеми, в яких висміював не тільки недосконалість суспільства, а й окремих особистостей. Причому під роздачу потрапляли не тільки одіозні персони, але навіть знайомі Поупа, з якими він був у цілком приятельських стосунках.
Твір «Досвід про критику» (An Essay on Criticism) буквально зробило невідомого його однією з топових фігур в британській поезії. Він писав, що погана критика завдає набагато більше шкоди, ніж погані вірші.
Поуп в сатиричній манері висміював критиків, які настільки некваліфіковані, що не можуть зрозуміти сенс літератури і роблять помилкові висновки. І що більш сумно – через низьку кваліфікацію вони не можуть зрозуміти, що їх висновки хибні.
Tis hard to say, if greater Want of Skill
Не часто блищить майстерністю поет,
Appear in Writing or in Judging ill;
But, of the two, less dang’rous is th’ Offence,
To tire our Patience, than mis-lead our Sense:
Some few in that, but Numbers err in this,
Ten Censure wrong for one who Writes amiss;
A Fool might once himself alone expose,
Now One in Verse makes many more in Prose.
Так само і критик, що його ображає;
Однак краще докучати віршем,
Чим з пантелику збити неправедним судом.
Чимало Многогрішний там і тут,
Один скропает – десять оболгут;
Викриє себе невіглас сам,
Коль пристрастився до віршам иль до промов.
Перекладу українською, на жаль, немає, тому доводиться перекладати з професійного перекладу іншої мови.
За жорстку сатиру над відомими особистостями, Поуп отримав прізвисько The Wicked Wasp of Twickenham – Злісна оса Туікенема. Для довідки: Твікенем – це передмістя Лондона, де проживав письменник.
Критикам не дуже сподобалися подібні вислови, тому Александр Поуп буквально вів з ними холодну війну. Історики стверджують, що коли він став досить відомим, то нікуди не виходив без револьвера і свого німецького дога.
А враховуючи, що сам Поуп був практично карликом (його зріст був 137 см) через пережитого туберкульозу кісток, це вплинуло також і на психічне здоров’я письменника. Згодом його критика ставала все більш жорсткою, а він сам замикався в собі.
Після повстання якобитів в 1715 році, Поуп почав критично відгукуватися також про політиків і державних діячів, через що отримав кілька високопоставлених недоброзичливиз знайомств. Поеми The Rape of the Lock («Викрадення локона»), The Dunciad («Дунсіада») і Moral Essays («Досліди про мораль») вважаються одними з найбільш важливих творів для Поупа і англійської літератури в цілому.
Він настільки добре жонглював словами, створюючи нові смисли, що більшість цитат пішли в народ і стали самостійними фразеологізмами.
Найбільш відомі фрази Поупа
Буквально на днях я розповідав про ідіоми, але не вказав жодної від Поупа. А все тому, що їх набралося на окремий матеріал і ми захотіли дати їх всі разом. А якщо хочете почитати про ідіоми ще, ось ще стаття «Дивні ідіоми».
Damn with faint praise
Дослівно перекладається як «прокляття слабкою похвалою». Так називають похвалу настільки нейтральну і безглузду, що вона перетворюється в осуд. Це словосполучення Поуп використовував в поемі Epistle to Dr Arbuthnot («Послання до лікаря Арбутнот»).
На жаль, єдиний з відомих перекладів цього твору був створений в 1798 році, тому сильно застарів.
Щоб було зрозуміліше, що таке damn with faint praise, наведемо приклад:
I just love your dress! It really helps disguise your hips.
Мені дуже подобається твоє плаття! Воно й правда допомагає приховати твої стегна.
Подруга ніби й похвалила плаття, але при цьому майже прямо сказала, що стегна у співрозмовниці не дуже.
Цікаво, що в нашій мові немає повноцінного аналога цієї фрази. Приблизно за змістом збігається «Почав «живими», а скінчив «со святими», але це ну прям дуже приблизно.
A little learning is a dangerous thing
Перш ніж стати прислів’ям, ця фраза трохи змінилася. Більшість носіїв мови знають її як «A little knowledge is a dangerous thing» – досл. «Напівзнання – небезпечна річ». У літературних адаптаціях прислів’я іноді передають як «напівзнання гірше незнання».
Зустрілася ця фраза в поемі «Досвід про критику». Саме тут і далі Поуп в дуже гострому сатиричному стилі висміює критиків, у яких недостатньо знань.
A little learning is a dangerous thing;
І Напівзнання брехню в собі таїть;
Drink deep, or taste not the Pierian spring;
There shallow draughts intoxicate the brain,
And drinking largely sobers us again.
Струєю впивайся піерід:
Один ковток п’янить розум твій,
П’єш багато – знову на тверезу голову.
Сьогодні практично ніхто з носіїв не знає, що саме він є автором прислів’я. А ним активно користуються навіть в популярній культурі.
Fools rush in where angels fear to tread
Дослівний переклад – «Дурні лізуть туди, куди ангели стати бояться». Це складне контекстне прислів’я, яке при цьому не несе значення обережності. Коли ви кажете, що хтось «rush in where angels fear to tread», то ви м’яко намагаєтесь засмутити його, адже він ставить себе в небезпечне або незручне становище, не думаючи про наслідки. Найближчий аналог в російській – це «Дурневі закон не писаний», але англійський варіант куди менш грубий.
Зустрічаємо цю фразу теж в «Досвід про критику»:
Name a new Play, and he’s the Poet’s Friend,
Нестримний хлюст таких натисків,
Nay show’d his Faults-but when wou’d Poets mend?
No Place so Sacred from such Fops is barr’d,
Nor is Paul’s Church more safe than Paul’s Church-yard:
Nay, fly to Altars; there they’ll talk you dead;
For Fools rush in where Angels fear to tread.
Не захищений від них не тільки двір
Собору Павла, а й сам собор:
Біля вівтаря знайдуть і навіть тут
Своєю балаканиною вас знищать.
Завжди туди кидається дурень,
Де ангел не зважиться зробити крок.
І хоч в поемі це досить гостра і сатирична зачіпка, сьогодні вона сприймається більше як дружній жарт щодо безрозсудності когось з друзів.
Fritter away
Ідіома перекладається як «витрачати, розбазарювати, розтринькати». Вперше вона була використана в поемі «Дунсіада», сатиричному творі на манер «Енеїди» Вергілія, але висміює пороки англійського суспільства.
На жаль, повноцінного перекладу «Дунсіади» немає. Тому знову наведу текст тільки англійською. А поема дуже гостра. Ось прямо зрозуміло, чому через неї так палахкотіло у багатьох англійців і чому у Поупа раптом з’явилося досить багато ворогів.
How random thoughts now meaning chance to find,
Now leave all memory of sense behind:
How Prologues into Prefaces decay,
And these to Notes are fritter’d quite away:
How index-learning turns no student pale,
Yet holds the eel of science by the tail:
How, with less reading than makes felons scape,
Less human genius than God gives an ape,
Small thanks to France, and none to Rome or Greece,
A past, vamp’d future, old revived, new piece,
‘Twixt Plautus, Fletcher, Shakspeare, and Corneille,
Can make a Cibber, Tibbald, or Ozell.
Ідіому дійсно використовують в розмовній мові і в художній літературі, тому відразу додайте її в словничок.
I will not stand by, while you fritter away my family’s fortune.
Я не маю наміру більше дивитися, як ти розтринькуєш збереження моєї сім’ї.
Hope springs eternal
Буквально прислів’я можна перекласти як «надія існує вічно». А українською для нього є прекрасний еквівалент – «Надія помирає останньою». Англійський варіант цієї фрази вперше використав саме Поуп у своїй поемі «Досвід про людину».
Hope springs eternal in the human breast;
Надія в нашому серці, як зірка;
Man never Is, but always To be blest.
The soul, uneasy, and confin’d from home,
Rests and expatiates in a life to come.
Благословення в майбутньому завжди,
На батьківщину в млості поспішаючи,
Інше життя передчуває душа.
В англійській мові є вираз «hope dies last» – прямий переклад фрази «надія вмирає останньою». Але варіант Поупа куди більш літературний і милозвучний, тому більшість носіїв викорстовують саме його.
Александр Поуп – це вкрай цікавий історичний приклад того, як навіть найгостріша сатира, дратує багатьох, породжує безліч прислів’їв і ідіоматичних виразів, які йдуть в народ. Та й взагалі, іменами персонажів Поупа названі три супутника Урана: Аріель, Умбріель, Белінда – з поеми «Викрадення локона». Які ще письменники можуть похвалитися подібним? Тільки Шекспір, який дав імена решти двадцяти чотирьом 🙂