Переклад і локалізація фільмів – вкрай цікаве заняття, в якому зустрічається ціла купа підводних каменів. Саме від перекладача багато в чому залежить сприйняття фільму глядачами, тому ця справа вкрай відповідальна. Сьогодні ми розберемо як перекладають фільми.
Розповімо вам, як насправді ведеться робота над локалізацією фільмів і чому від ерудованості перекладача часто залежить результат.
Ми не будемо заглиблюватися в технічні нетрі перекладу – нюансів там теж вистачає. Розповімо, як йде робота в цілому і з якими проблемами стикаються перекладачі, щоб зробити якісний продукт.
Переклад фільму: підготовка до дії
Скажемо відразу, перекладом назви займаються виключно маркетологи. У минулій статті ми розглядали невдалі переклади назв. У більшості випадків, перекладачі не можуть впливати на них – матеріал приходить з уже затвердженою назвою.
Час на переклад дуже сильно варіюється. Все залежить від розмаху. У малобюджетних артхаус-фільмах може бути відведений один тиждень на весь процес перекладу разом з правками і озвученням. Іноді студії взагалі працюють в режимі «на вчора», тому косяки трапляються і досить часто.
З великими світовими студіями працювати трохи комфортніше. Найчастіше вони надсилають матеріали за кілька місяців до прем’єри. У деяких випадках – навіть за півроку, тому що величезну кількість часу з’їдають правки та уточнення.
Наприклад, для перекладу фільму «Дедпул» кінокомпанія «Twentieth Centuries Fox» надіслала матеріали за 5 місяців до початку прокату.
Перекладачі, які займалися переведенням, стверджували, що 90% часу зайняв не сам переклад, а спілкування з правовласниками і різні правки.
Як виглядає вихідний матеріал?
Окремо варто згадати, які саме матеріали надсилають студії перекладачам. Відомі компанії дуже побоюються витоку відео в інтернет до початку показів у кінотеатрах, тому над матеріалами для перекладачів знущаються досить сильно. Ось деякі із способів – дуже часто вони комбінуються або навіть використовуються всі разом:
- Нарізка всього відеоряду на відрізки по 15-20 хвилин, які додатково захищені від копіювання.
- Низьке розширення відео – найчастіше якість матеріалу не вище 240p. Якраз достатньо, щоб бачити все, що відбувається на екрані, але не отримувати від цього ніякого задоволення.
- Форматування колірної гами. Часто матеріал надають у чорно-білих або у відтінках сепії. Ніякого кольору!
- Водяні марки поверх відео. Найчастіше це статичні напівпрозорі або прозорі об’ємні написи по всьому екрану.
Процесу перекладу все це не заважає, але практично повністю виключає витоку фільму в інтернет. В такому форматі його не будуть дивитися навіть найпалкіші шанувальники кіно.
Також в обов’язковому порядку перекладачеві надсилають діалогові листи. По суті, це сценарій на мові оригіналу з усіма репліками, які є у фільмі.
У діалогових аркушах розписані всі персонажі, їхні репліки і умови, в яких вони ці репліки говорять. До кожної репліки встановлюється таймкод – з точністю до сотих часток секунди проставляється початок, кінець репліки, а також всі паузи, пчихи, кашлі і інші шуми, які видають герої. Це вкрай важливо для акторів, які будуть озвучувати репліки.
У серйозних проектах дуже часто в коментарях до реплік розжовують конкретну фразу, щоб перекладачі точно зрозуміли її значення і придумали адекватний еквівалент.
00: 18: 11,145 – You bastard!
Here: an insult. Means a person born of parents not married to each other; illegitimate
У більшості високобюджетних фільмів текст супроводжується величезною кількістю приписок і уточнень. Особливо докладно описуються жарти і пасхалки, які можуть бути незрозумілі іноземним глядачам.
Тому найчастіше якщо перекладач не зміг передати сенс жарту або знайти адекватний аналог, це прокол самого перекладача і редактора.
Як виглядає перекладацький процес
Таймінги
Після ознайомлення з темою перекладач починає роботу. Насамперед він перевіряє таймінги. Якщо вони є і розставлені коректно (з усіма пчихами і ахами), то фахівець відразу переходить на наступний етап.
Але досвід показує, що правильно оформлені діалогові листи – це розкіш. Так що в першу чергу перекладачі приймаються за їх доведення до нормального виду.
Якщо ж таймінгів немає взагалі, то перекладач, тихо матюкаючись, їх робить. Тому що вони обов’язково повинні бути – актор дубляжу без них не зможе працювати. Це досить нудна робота, яка жере величезну кількість часу. Так що для кіноробів, що не проставляють таймінги для локалізаторов, готовий окремий котел в пеклі.
Дотримання міміки і точності звуків
Цей пункт відрізняє переклад фільмів для дубляжу від звичайного перекладу тексту. Адже репліки українською повинні не просто в повному обсязі передавати зміст фраз, але ще і повинні потрапляти в міміку героїв.
Коли хтось говорить фразу, перебуваючи спиною до камери, у перекладача трохи більше свободи, тому можна трохи затягнути або скоротити фразу. В рамках дозволеного, зрозуміло.
Але коли герой говорить на камеру великим планом, то будь-які розбіжності фраз з мімікою сприйматимуться як халтура. Допустимий люфт між довжиною фраз – 5%. Не тільки в загальній довжині репліки, а й кожної частини фрази окремо.
Іноді перекладачеві доводиться переписувати репліку по кілька разів, щоб фраза «лягала в рот» герою.
До речі, є один цікавий спосіб, як можна визначити, чи професійний перекладач фільмів перед вами, чи ні. Справжні профі додатково роблять позначки про інтонацію, дихання, кашель, запинки і паузи. Це значно спрощує роботу актора дубляжу – і вони дійсно за це дуже вдячні.
Адаптація жартів, пасхалок і матів
Окремі свистопляски починаються, коли потрібно адаптувати жарти або різні пасхалки. Це серйозний головний біль для перекладача. Особливо для фільмів і серіалів, які від початку позиціонуються як комедії.
При адаптаціях жартів найчастіше можна зберегти або оригінальний зміст жарту, або гострий гумор. Обидва відразу – дуже рідко.
Тобто, можна пояснити жарт майже буквально, але тоді він буде куди менш смішний, ніж в оригіналі, або переписати жарт заново, але зробити його смішним. У різних ситуаціях може знадобитися різна тактика, але вибір завжди за перекладачем.
З пасхалками теж багато питань. Іноді з ними навіть складніше, ніж з жартами. Адже по суті перекладач передбачає рівень освіченості і ерудованості аудиторії.
Давайте візьмемо простий приклад. Головний герой говорить своєму приятелеві:
Ну ти крутий. Хосе Кансеко тобі б позаздрив.
Якщо людина не знає, хто такий Хосе Кансеко, пасхалку вона не зрозуміє. А насправді тут цілком недвозначний жарт, адже Кансеко досить одіозна особистість.
А якщо, наприклад, замінити його на більш відомого для конкретної аудиторії персонажа? Наприклад, Богдана Хмельницького? Чи буде така заміна відображати характер оригінальної пасхалки?
Тут перекладач стає на тонкий лід – якщо недооцінити аудиторію, можна створити занадто плоску і нецікаву аналогію, якщо переоцінити – глядачі просто не зрозуміють цього.
Ще одна важлива частина діяльності перекладача, про яку не можна мовчати – переклад лайки.
До переведення госртих фраз різні студії відносяться по-різному. Деякі намагаються зробити переклад максимально прийнятним, нехай навіть ціною жартів. Деякі ж переводять мати в повному обсязі, а в американських фільмах матюкаються дуже багато. Треті ж намагаються знайти золоту середину.
Перекладати фрази з матами насправді не складно. І не тому, що в англійській мові два з половиною слова – повірте, матів там не менше, ніж в українській – а тому що досить просто підібрати еквівалент адекватний для ситуації.
Робота з контекстом
У своїй роботі перекладач рідко покладається тільки на власні знання. Адже володіння контекстом – це основа точної передачі смислів.
Наприклад, якщо в діалозі зайшла мова про фінансові операції, то покладатися на гугл-перекладач або словник загальних термінів не можна. Потрібно пошукати перевірені джерела інформації англійською, заповнити прогалини в знаннях – і тільки потім перекладати фразу.
Для перекладу фільмів з дуже вузькоспеціалізованою лексикою залучаються окремі експерти, які знаються на цій сфері. Перекладачі рідко ризикують репутацією, намагаючись переводити без контексту.
Але іноді трапляються моменти, які замислювалися режисером як жарт, але в локалізації виглядають як косяки перекладача. І їх ніяк не уникнути.
Наприклад, в першій частині трилогії «Назад в майбутнє» док Браун рветься шукати «1,21 джигаватта енергії». Але ж будь-який студент-першокурсник скаже, що правильно – гігават!
Виявляється, що Земекіс спеціально вставив у фільм саме «джигаватт». І це саме його косяк. Під час написання сценарію він відвідував лекції з фізики в якості вільного слухача, але не так розчув невідоме слово. Гуманітарій, що з нього взяти. А вже під час зйомок це здалося забавним, тому «джигаватт» вирішили залишити.
Але винні все одно перекладачі. На форумах є купи тредів про те, що перекладачі не дуже професіональні персони, і потрібно писати «гігават». А оригінальну історію знати не обов’язково.
Як йде робота з замовником перекладу
Після того, як перекладач завершує роботу, фінальний варіант в обов’язковому порядку аналізує редактор. Перекладач і редактор працюють в симбіозі – дві голови краще.
Іноді редактор пропонує перекладачеві очевидні рішення, які з якихось причин фахівець не побачив. Це допомагає уникнути безглуздих ситуацій при спілкуванні з замовником.
І ось, коли драфт пішов прокатнику, настає ера правок. Їх кількість залежить від скрупульозності персони, що їх приймає. Як показує досвід, чим глобальніше і дорожче фільм, тим довше ведеться обговорення та затвердження правок. Безпосередній переклад триває максимум 10 днів. Це при дуже вдумливому відношенні. Весь інший час – це правки.
Зазвичай діалог ведеться приблизно так:
Прокатник: Слово «1» замініть, воно занадто грубе.
Перекладач: Але воно підкреслює емоційний стан героя.
Прокатник: Можливо, є ще варіанти?
Перекладач: «1», «2», «3».
Прокатник: Слово «3» підходить, залишаємо.
І так на КОЖНУ правку, навіть найдрібнішу. Саме тому в великих проектах власники намагаються витрачати на локалізацію хоча б місяць, а краще – два.
Після місяця (або декількох), коли текст затверджено, робота перекладача майже закінчена і за справу беруться актори озвучки. Чому «майже закінчена»? Тому що нерідко буває ситуація, коли фраза, яка нормально виглядала на папері, а дурнувато звучить в дубляжі. Тому прокатник іноді приймає рішення доопрацювати окремі моменти і перезаписати дубляж.
Звичайно, іноді трапляється, коли перекладач недооцінив або переоцінив розумові здібності аудиторії і фільм провалюється в прокаті, але це вже зовсім інша історія.
