Як мова змінила світ

Як мова змінила світ

Практично кожна подія у світовій історії супроводжується якоюсь цитатою, яку розтягують по ЗМІ, книгам і каналам Telegram (Раджу приєднатись до нашого каналу). У цьому матеріалі я вирішив взяти кілька таких фраз англійською, розібрати їх значення з точки зору історії, і подивитися на особливості їх граматики і лексики. Давайте ж дізнаємось як мова змінила світ.

That’s one small step for man. One giant leap for mankind

Від запуску першого штучного супутника до висадки людини на Місяць пройшло всього лише 12 років. З урахуванням того, що комп’ютерні злічувальні потужності були у декілька разів слабкіше, ніж сьогодні, місія команди Армстронга на Місяці здається нереальною.

That’s one small step for man. One giant leap for mankind.

Це один маленький крок для людини. І величезний стрибок для всього людства.

Ніл Армстронг промовив її відразу після того, як ступив на поверхню Місяця. І фраза миттєво стала легендарною.

Але цікаво ще й інше – насправді цитата граматично не зовсім правильна. І астронавт вже після повернення на Землю визнав, що трохи помилився.

Армстронг втратив артикль a, через що фраза набула зовсім іншого значення. Без артикля слово man означає те ж, що і mankind – людство. Але астронавт мав на увазі себе, як одну людину.

Звук з оригінального запису не дуже добрий. І точно не ясно, чи пропустив Армстронг артикль чи вимовив його разом з man. Програмісти вважають, що артикль там все ж є. Але цитата залишилася в історії без нього. Втім, це не заважає її правильному сприйняттю.

Формально це вважається граматичною помилкою. Але фактично – це звична справа в ЗМІ. Наприклад, в заголовках газет і журналів часто пропускають артиклі, щоб скоротити кількість символів. Так що в такому контексті цитата здається цілком зрозумілою.

It is not the strongest species that survive, nor the most intelligent, but the most responsive to change

Ця фраза кардинально змінила біологію і стала початком сучасного розуміння еволюційної теорії та природного відбору.

До початку XIX століття вчені володіли досить мізерними уявленнями про біологію тваринного світу. Вони ґрунтувалися лише на спостереженнях і домислах, але наукової теорії, яка пояснювала б широке розмаїття видів тварин, не існувало.

Першою обгрунтованою теорією еволюції стала теорія Ламарка. Якщо коротко, то шия жирафа довга, тому що він постійно намагається дістати до листя високих дерев, а наступні покоління успадковують цю особливість.

В теорії було безліч логічних нестиковок, тому пошуки тривали. Все змінив Дарвін, який в основу еволюції прийняв принцип природного відбору.

It is not the strongest species that survive, nor the most intelligent, but the most responsive to change.

Виживає не найсильніший і не найрозумніший, а той, хто краще за всіх пристосовується до змін.

Ця цитата є основною думкою праці «Походження видів», в якій Дарвін викладає свою еволюційну теорію. Тому вона міцно асоціюється з ним.

Але насправді, це фразу не Дарвіна: ні в «Походження видів», ні в листах вченого нічого подібного немає. Насправді, істинний автор виразу – професор Леон Меггінсон.

У своїй науковій праці Lessons from Europe for American Business він посилається на Дарвіна наступним чином:

According to Darwin’s Origin of Species, it is not the most intellectual of the species that survives; it is not the strongest that survives; but the species that survives is the one that is able best to adapt and adjust to the changing environment in which it finds itself.

Згідно з «Походження видів» Дарвіна, виживає не найрозумніший вид і не найсильніший, а той вид, який найкраще пристосовується до середовища,яке змінюється і в якому він знаходиться.

Формально фраза є центральною думкою «Походження видів», а вчений в своїй праці чесно робить посилання на Дарвіна. Ось тільки сама фраза – узагальнення. Згодом ЗМІ і научпоп змінили її, зробивши більш короткою і звучною:

It is not the strongest species that survive, nor the most intelligent, but the most responsive to change.

До речі, по цій фразі можна вивчити одне цікаве правило англійської мови, яке рідко зустрічаються – використання слова nor.

Зазвичай воно використовується в реченнях з протиставленням в парі з neither або not для передачі сенсу ні те, ні це. Граматично правильною буде і наступна версія цитати:

It is neither the strongest species that survive, nor the most intelligent, but the most responsive to change.

Єдина різниця – neither тут звучить більш формально, ніж not. Але сенс ідентичний.

I have a dream

Найвідоміша фраза з промови Мартіна Лютера Кінга, борця за права чорношкірих в США. Вона була промовлена біля меморіалу Лінкольну в самому центрі Вашингтона в 1963 році.

Мартін Лютер Кінг став іконою руху за рівність чорношкірих і білих американців. І його виступ став одним з найбільш знакових в історії США. Наприклад, видання Independent назвало її найвеличнішою промовою, яку коли-небудь виголошували англійською мовою.

Сама промова досить довга – 16 хвилин. Але фраза I have a dream повторюється в ній 8 разів. Саме тому вона настільки сильно запам’яталася. І саме вона вибита на сходах меморіалу, де її виголосив Кінг.

Вона була максимально простою за змістом та без складних слів, але при цьому наповнена посиланнями на відомі мови, документи і книги.

Я не буду перебирати всю промову цілком – це тема зовсім окремого глибокого матеріалу, а згадаю кілька цікавих моментів з точки зору посилань і англійської мови в цілому.

Five score years ago, a great American, in whose symbolic shadow we stand today, signed the Emancipation Proclamation.

П’ять двадцятиріч тому, великий американець, в символічній тіні якого ми стоїмо сьогодні, підписав Прокламацію про звільнення.

Слово «score» дійсно можна використовувати, щоб позначити період в 20 років. Але воно було застарілим вже в 1960-х. Тут Кінг зробив абсолютно прямий натяк на Геттісбурзьку промову Лінкольна 1863 року, яка починалася словами «Four score and seven years ago» (досл. Чотири двадцятиріччя і сім років тому).

Також є цілий ряд посилань на Старий Заповіт. Ось, наприклад, один з них:

No, no, we are not satisfied, and we will not be satisfied until justice rolls down like waters and righteousness like a mighty stream.

Ні, не спокійні ми, і нам не заспокоїтися, поки не заб’є ключем джерело справедливості і праведності.

Тут практично дублюється думка з книги пророка Амоса – But let justice roll on like a river, righteousness like a never-failing stream! (Нехай, як вода, тече суд, і правда – як сильний потік).

Є навіть посилання на Шекспіра:

This sweltering summer of the colored people’s legitimate discontent will not pass until there is an invigorating autumn of freedom and equality.

Це спекотне літо виправданого невдоволення кольорового населення не закінчиться, поки не настане бадьора осінь свободи і рівності.

Знавці англійської літератури можуть помітити цілком явне посилання на твір «Річард III»:

Now is the winter of our discontent
Made glorious summer by this sun of York;
And all the clouds that lour’d upon our house
In the deep bosom of the ocean buried.

Отже, перетворило сонце Йорка
В добре літо зими наших смут.
І хмари, які тяжіли над нами,
Поховані в безодні океану.

Вся промова створена майстерно. Вона проста для розуміння звичайних людей і одночасно складна, тому що наповнена підтекстом і посиланнями, які розширюють розуміння реплік. А фраза I have a dream на десятиліття стала символом боротьби за рівність.

А після вбивства Кінга в 1968 році фраза і зовсім стала культовою в боротьбі за рівні права в США.

Додатковий матеріал до теми “Як мова змінила світ”:

Підпишіться на наш Telegram канал!
Holler Box