Дозвіл


Дозвіл щось зробити найчастіше висловлюється фразами:

Так.

Yes.
(Yes), I do/he is/they will/she can/he may.

Так, будь-ласка.

Here you are.
You’re welcome.

Так, звісно.

Yes, of course. By all means.

Можна.

You may/can.
Oh, yes.

Звичайно, можна.

Of course, you may/can.
By all means.

Принеси мені стакан води, будь-ласка.

Будь-ласка. (Так, будь-ласка.)

Fetch me a glass of water,
please. – Certainly.

Можна мені взяти цей журнал? – Можна.

May/Can I take this magazine. – Yes. of course. Certainly.

Ти допоможеш мені перевести статтю? – Можу.

Will you help me translate the article? – I will.

На прохання, що виражене питальним реченням, стверджувальною відповіддю може бути:

Так, звісно.

Certainly.

Певна річ. Безумовно. Обов’язково.

Certainly. Sure. Most certainly. By all means.
Do smth. without fail.
Be sure to do smth.

Які можуть бути сумніви!

There can be no doubt about it.

Що за питання!

Of course! Granted.

Можеш бути спокійним.

Everything will be all right.
Not to worry.

Можеш на мене розраховувати.

You can count on me.

Само собою розуміється.

It goes without saying.

Реакція на стук в двері:

Заходьте!

Come in!

Так-Так!

Yes!

Зачекайте, будь-ласка!

Wait a moment, please!

Зачекайте хвилинку!

Just a moment!

Хвилинку!

(Одну хвилинку! Хвилинку! Секунду! Одну секунду! Секундочку!)

Just a moment. / Just a second! / Just a sec!