Їжа може стати для людини справжнім джерелом задоволення. Особливо якщо вона приготовлена добре і з любов’ю. Пропоную ознайомитись з твором “Моя улюблена страва англійською”, який допоможе структурувати свої ідеї для написання власного твору на цю доволі легку і цікаву тему.
Моя улюблена страва англійською:
Crispy Italian pizza with juicy tomatoes and the most delicate melted cheese. Is there anything in the world more delicious than this wonderful dish, the very aroma of which makes me shut my eyes with pleasure!
I love pizza on thin dough most of all, which is considered the classic pizza recipe. When such flatbreads first appeared in Italy at the end of the 16th century, they were no more than 3-4 millimetres thick.
Initially, Italians used only mozzarella cheese as a pizza topping and later added spices and tomato paste. Gradually, the list of ingredients for cooking has expanded so much that today’s choice for pizza fans is almost limitless. I love variations with chicken and mushrooms, various sausages and even seafood. But my favourite is the Four Cheeses pizza.
I prefer to eat pizza in specialized Italian restaurants, where it is cooked, as it should be, in an oven over an open fire. In my opinion, this gives the dish an exceptional taste that cannot be compared to that of a factory-made frozen flatbread.
The kind of pizza that is sold in shops doesn’t taste like the real thing at all. So, if we can’t go to a restaurant, my parents and I prefer to cook the dish ourselves rather than buy it in the supermarket. To learn how to bake pizza, my mother and I took part in cooking classes several times.
Of course, we never fully mastered the art, let alone the skill of kneading the dough by hand. But we are proud to say that our scones turn out puffy and delicious too — the rest of the family and our guests especially love it.
Переклад:
Хрустка італійська піца з соковитими помідорами та найніжнішим плавленим сиром. Чи є на світі щось смачніше за цю чудову страву, від самого аромату якої я з задоволенням закриваю очі!
Я найбільше люблю піцу на тонкому тісті, яка вважається класичним рецептом. Коли такі коржі вперше з’явилися в Італії наприкінці 16 століття, вони були товщиною не більше 3-4 міліметрів.
Спочатку італійці використовували лише сир моцарела як начинку для піци, а згодом додали спеції та томатну пасту. Поступово перелік інгредієнтів для приготування настільки розширився, що сьогоднішній вибір для шанувальників піци майже безмежний. Я люблю варіації з куркою та грибами, різними сосисками та навіть морепродуктами. Але найулюбленішим є піца «Чотири сири».
Я вважаю за краще їсти піцу в спеціалізованих італійських ресторанах, де її готують, як годиться, в духовці на відкритому вогні. На мою думку, це надає страві винятковий смак, який не можна порівняти зі смаком замороженого коржа фабричного виробництва.
Вид піци, що продаються в магазинах, зовсім не схожі на справжню. Тому, якщо не має можливості піти в ресторан, ми з батьками краще приготуємо страву самі, а не купуватимемо її в супермаркеті. Щоб навчитися спекти піцу, ми з мамою кілька разів брали участь у заняттях з кулінарії.
Звісно, ми ще повністю не опанували мистецтво приготування цієї страви, не кажучи вже про вміння замішувати тісто вручну. Але ми з гордістю говоримо, що наше тісто теж виходить пухкими та смачними – решта членів сім’ї та особливо наші гості люблять те, що ми готуємо.
