Здорове харчування англійською

Єдиний спосіб зберегти здоров’я – їсти те, що не любиш, пити те, що не подобається, і робити те, що не хочеться робити, – сказав Марк Твен. Дозволю собі не погодитися з великим автором. Здорове харчування – це не вживання салатів на сніданок, обід і вечерю і не пропуск прийомів їжі (skipping / missing meals), а розуміння, яку дію надає їжа на організм, які продукти (products / foodstuffs) потрібно їсти регулярно, а які вживати вкрай рідко або зовсім виключити (exclude) з раціону. Відкрию вам секрет: щоб не погладшати в країні фастфуда (fast food) і гладких (obese) людей, вкрай важливо вміти читати етикетки на продуктах (read food labels). Розберемо для прикладу одну з них.

«Поживні» факти

Отже, читаючи будь-який «лейбл», точніше харчову цінність (nutrition facts), варто звертати увагу не тільки на дату закінчення терміну придатності продукту (expiration date), а й на список інгредієнтів (ingredient list). Вони перераховані (listed) в порядку спадання за кількістю, що ввійшов до складу продукту. На першому місці стоять основні інгредієнти. Тобто, якщо ми купуємо м’ясний продукт, першим у списку має бути м’ясо. Потім звертаємо увагу на розмір порції (serving size). 1 cup – це розмір вашого кулака або долоні (кому як зручніше вимірювати). Servings per container – це кількість порцій в даній упаковці.

Це страшне слово «калорії»

Так, ті самі калорії (calories), які велика кількість дівчат вважає своїми найлютішими ворогами. На етикетках крім їх загальної кількості (total amount) пишуть також, скільки калорій отримано з жирів (calories from fat). Кількість останніх потрібно скоротити тим, хто мріє влізти «он у те плаття, яке я на випускний одягала».

Середньостатистичній людині потрібно 2000 калорій в день, фізично активній – 2500. Тому, хто хоче скинути вагу (lose weight), потрібно скоротити (cut down) денне споживання на 500 калорій, але воно не повинно бути нижче 1500.

Вуглеводи і компанія

З цими «товаришами» все досить просто. Головне – знати свою добову норму. Людині потрібно 50-60 грам білка (protein) в день і 300 грам вуглеводів (carbohydrates). Від цього і відштовхуємося. Не варто забувати прo клітковину (fiber) (25 грам), яка допомагає травленню (digestion). Що стосується жирів (fat) (не більше 65 грам в день), то вони діляться на корисні (ненасичені (unsaturated)) і шкідливі (насичені (saturated fat) і транс-жири (trans fat)). Також не варто забувати про холестерин (cholesterol) і натрії (sodium), вживання яких варто обмежити до 300 і 2400 міліграм відповідно.

Природно, судорожно підраховувати грами – заняття не з легких. Тут передбачена інша колонка – добова норма (daily values), яка допомагає нам, простим смертним, що не навчалися на дієтологів (nutritionist / dietician), зрозуміти, скільки холестерину в процентному співвідношенні від денної норми містить в собі ось цей пончик.

Ще один чудовий розділ на етикетках – це перелік вітамінів (vitamins) і мінералів (minerals), що містяться в продукті. Добре, якщо в продукті більш 10% поживної речовини (nutrient).

Загалом, reading food labels – дуже пізнавальне заняття. У США такі розгорнуті і стандартизовані етикетки стали обов’язковими в 1990 році для тих харчових продуктів, які піддалися технологічній обробці (processed foods). Американський уряд усвідомив, що люди хапають в супермаркетах все, що під руку попадеться, через велику кількість блискучих написів на етикетках. Американський досвід переймають багато інших країн. Наприклад, при переїзді в Словаччину в перші місяці у мене були труднощі з купівлею продуктів через незнання мови. Врятувало мене те, що більшість етикеток на вигляд не відрізнялися від тих, які я бачила в Америці. І без перекладу все було зрозуміло.

Корисні слова і фрази по темі «Здорове харчування англійською»