Наказові (спонукальні) речення
Наказові речення виражають спонукання до дії з метою виконання наказу, бажання, прохання, дозволу, поради того, хто говорить. У заперечній формі наказові речення можуть виражати заборону.Наказові речення мають дієслово-присудок у наказовому способі. Ці речення характеризуються відсутністю підмета. Накази вимовляються з спадною інтонацією.
Come here!
Don't be silly!
Let's go at once!
Додавання слова please (на початку або в кінці речення) або короткого речення will you або won't you в кінці речення пом'якшують наказ, перетворюючи його на прохання або запрошення.
Give me some water, please.
Please bring me a piece of chalk.
Help me with the luggage, will you?
Have a cup of tea, won't you?
Вживання підсилювальної форми наказового способу робить прохання більш наполегливим.
Do come, Ann!
Do be serious, George!
Речення з дієсловом у наказовому способі з підметом you мають додатковий відтінок значення (роздратування, нетерпіння).
You mind your own business!
Спонукання до дії може бути виражене не тільки наказовими реченнями, а й деякими типами питальних і розповідних речень, наприклад:
- питальними реченнями (ввічливе прохання):
Would (Will) you pass me the salt, please?
Won't you stay a little longer?
Will you please shut the door?
- розповідними реченнями:
You mustn't be late for school.
(Don't be late for school.)
You can't do that. (Don't do that.)
You should be more attentive.
- окличними реченнями:
Enough of this!
Silence!
- Увійдіть або зареєструйтесь, щоб отримати можливість надсилати коментарі.